У Вінницькому міському суді триває розгляд судової справи за обвинуваченням кримської військової у підривній діяльності проти України. Про це повідомляє кореспондент Vlasno.info із судового засідання.

До анексії півострова Російською Федерацією 49-річна Ірина Волинська служила в одній військовій частині у Севастополі разом зі своїм чоловіком (вже — колишнім), Сергієм.

Після подій у березні 2014 року, він виїхав на материкову Україну у зв'язку із передислокацією військової частини А1656 із півострова. У цій же військовій частині перебувала і 40 окрема радіотехнічна Кримська бригада.

Його дружина Ірина Олександрівна залишалася у Криму із березня 2014 року до березня 2015-го. Обвинувачена пояснює, що не могла залишити територію півострова, оскільки потрібно було сплатити кредит за квартиру та дочекатися завершення навчального року, адже у тамтешній школі в першому класі навчалася донька.

– Ми тоді не знали, що буде завтра, сподівалися на позитивне вирішення питання. Дружина мала залишитися в Криму, зачекаючи, чи не залагодяться всі проблеми. Я спілкувався з нею телефоном та за допомогою Skype-зв'язку, але мені невідомо, чи вступала моя жінка на службу до Збройних Сил Російської Федерації, – відповів чоловік обвинуваченої на запитання прокурора. – Це малоймовірно.

Пан Сергій розповідає, що евакуйовувалися військові з окупованого Криму власним транспортом чи потягом: ніхто не дбав про те, аби особовий склад військових частин безпечно дістався материка. Розпорядження про передислокацію надійшло в усній формі, комусь — телефоном. Ніяких документів чи розпоряджень не було. Взяли у Вінницю, серед іншого, і прапор своєї військової частини.

Ірина Волинська навідувалася до Вінниці кілька разів, осіла у Вінниці в лютому 2015 року.

Військова прокуратура Вінницького гарнізону інкримінує Ірині Волинській дві статті Кримінального кодексу України: державна зрада (стаття 111) та дезертирство (стаття 408).

– Уродженка Російської Федерації, росіянка, громадянка України мала можливість вчасно покинути територію Криму, але не зробила цього, порушивши військову присягу, діяла з прямим умислом, заподіяла шкоду суверенітету та державній цілісності України, – заявив у залі суду заступник військового прокурора Іван Парфьонов. – У березні-квітні 2014 року вступила на військову службу до Збройних Сил Російської Федерації та подала військовий квиток до частини 85683.

Адвокат Ірини Волинської Олексій Болманенко розповів, що його підзахисна готова визнати факт дезертирства.

– Вона підтверджує те, що не прибула вчасно на територію України, бо вирішувала питання з квартирою та дитиною, – наголошує Олексій Олександрович. – Але факт державної зради нічим не підтверджений, оскільки на той час, коли було пред'явлено обвинувачення, Російська Федерація не була визнана ворожою державою, а перехід на бік ворога можливий лише за умови військового стану, який наразі не оголошений в Україні. Складу злочину, передбаченого статтею 111, немає.

Військове звання Ірини Волинської — старший солдат (рядовий склад). У військовій частині була на посаді старшої радіотелефоністки.

– Моя донька навчалася у першому класі, потрібно було дочекатися завершення навчального року. А як бути із квартирою? Залишити її росіянам потрібно було? – запитує Ірина Волинська. – Я написала рапорт про звільнення та чекала, коли та як вони мене звільнять. Так, у цій країні я — дезертир, але про яку державну зраду може йти мова — не розумію. Якби я служила у Збройних Силах Російської Федерації, то не могла би виїхати звідти, адже паспорти в українців забирали.

Як розвиватиметься ситуація в суді та яке рішення винесе колегія суддів Вінницького міського суду — читайте незабаром на сторінках нашого видання.

Фото: news.pn