До 30 річниці будівництва "Афганського будинку" в Козятині будівлю прикрасять великим муралом та пам'ятною табличкою. Рівно 30 років тому в Козятині вперше в Україні за кошти громади міста і району, освоївши за три місяці будівельні професії, воїни-афганці побудували для себе будинок на 30 квартир. Як будували будинок та де збирали гроші, дізнавався кореспондент Vlasno.info.

У 1989 році остання колона радянських військ була виведена з Афганістану. Вже через два роки не стане СРСР, ветерани тієї війни будуть нікому непотрібні. Багато хто повернувся додому травмованим не тільки фізично, а й морально. Проте, не всі навіть мали, куди повернутись.

У Козятині на той час 87 воїнів-інтернаціоналістів не мали свого житла. Вони звернулись до Управління Південно-Західній залізничної дороги, щоб отримати землю під будівництво власного 30 квартирного будинку.

"Після того, як повернулися з війни, створили на базі четвертої школи "Клуб юного десантника". У нас навчались 180 молодих хлопців. Після цього нас запросили на одну молодіжну конференцію. Там я підняв питання про виділення житла для ветеранів війни та сімей загиблих. Ми знали, що будівництво не було плановим, тому самі попросили у жителів району дати, хто скільки може. Будувати дім ми вирішили самі Пішли навчатись до СПТУ-17, так раніше називали залізничне училище. За три місяці ми освоїли спеціальності мулярів-монтажників. Всі, хто потребував житло змогли його отримати", - розповів колишній голова міськрайонної організації Української спілки ветеранів Афганістану Микола Жирний.

Як згадує воїн-інтернаціоналіст, тоді кошти на будівництво збирали усім районом. Відкрили рахунок, куди скидались грошима всі колгоспи, залізниця та просто небайдужі люди.

"Тоді на всю область видали лише чотири квартири, а в Козятинському районі жодної. Наш район був один з передових, а за радянськими стандартами не гоже було пасти задніх. Я вирішив виступити на з'їзді комсомолу та розповісти про нашу проблему. Тоді один з голів правління колгоспу імені Леніна села Миколаївка Михайло Воловик вступив і сказав: "Вперше чую, що на Козятинщині є проблеми з квартирами" та ініціював збір коштів на будівництво нашого будинку. Гроші передавали різні організації. Люди давали, хто скільки може. Хто давав 16 карбованців, хто 50 карбованців, великі підприємства давали по 5-6 тисяч карбованців. Загалом вдалось назбирати 265 тисяч. За вісім місяців ми повністю збудували будинок і на 1991 рік всі афганці району були забезпечені житлом", - згадує Микола Жирний.

Коли дійшли до розподілу квартир, то вирішили давати за соціалістичним принципом - найкращі поверхи і квартири тим, хто був найкращим у роботі. Це питання вирішувала Рада афганців. Хлопці самі визначали: хто працював, а хто "сачкував". Відповідно комусь дісталися квартири на другому та третьому поверхах, а комусь на першому та п'ятому. Зараз у будинку живе 20 сімей з тих хто його збудував.

За рішенням виконкому Козятинської міської ради цього місяця до 30 річниці будівництва "Афганського будинку" на ньому буде встановлена пам'ятна дошка. Також учасники спілки вирішили на фасаді будинку намалювати великий мурал, де будуть зображені воїни афганці, військова техніка на фоні східних пейзажів та червоних маків.

Читайте також: «Афганістан і Донбас - це імперські війни Московії» : військовий лікар з Вінниччини про "чужу" та "нашу" війну

Фото: komr.gov.ua