Вінницькі журналісти, письменники, громадські діячі та учасники АТО вшанували пам'ять загиблих журналістів у рамках всеукраїнської акції, що проходить під лозунгом "Озбройтеся правдою". На зустрічі згадали про Георгія Гонгадзе, який зник 15 років тому.


– Доки не буде офіційно відомо, хто замовник його убивства, наша країна не здасть тест на демократію і свободу слова, – зауважив голова Вінницької обласної спілки журналістів України Василь Паламарчук. – А за часи Незалежності у нас є уже близько ста загиблих журналістів. Під час Майдану загинув від рук тітушок В'ячеслав Веремій, а за час війни на Сході України є загиблі журналісти, як під час виконання службового обов'язку, так і ті, хто служив у війську. Всього 13 чоловік.

Серед воїнів-журналістів полягли луганський журналіст Валерій Гаврилов, який служив у батальйоні "Айдар", Денис Денисюк — боєць "Азову", загинув біля Широкіного.

Вадим Бабій


Розповісти про роль журналістів у війні прийшли розповісти військові медики Вадим Бабій та Костянтин Гуменюк. Вони подякували журналістам за роботу.

– Журналісти в АТО ризикують життям не менш ніж бійці, у них надзвичайно важливе завдання, – зауважив Костянтин Гуменюк. –Інформація, яку ви доносите — це саме та необхідна зброя, яка допомагає нам перемагати. Якщо б не було ваших публікацій, то Вінниччина б не знала тих героїв, які повертаються з передової.

Між тим, редактор обласного тижневика "33 канал" Тетяна Редько розповіла, що нещодавно до редакції надійшов лист, у якому читач анонімно обурюється такою увагою до АТО.


– Нам написали, що ми "дістали своїми "кіборгами" та трунами, невже нема більше про що писати", – говорить Тетяна Редько. -–А ми пишемо, і описуємо всі зустрічі бійців та всі похорони, бо по-іншому не можна.

Воїн-розвідник з позивним "Арізона" підтримав журналістів та розповів, що і сам наразі працює над публіцистичним проектом.

– По приїзду з фронту бачу, що багато демобілізованих бійців почувають себе зайвими у мирному житті. Вони замикаються, вживають алкоголь, дехто повертається на фронт. Це поствоєнний синдром, так завжди буває, але я не можу на це спокійно дивитися, тому намагаюся з усіма тримати зв'язок, щоб хоч якось їх розворушити, – говорить Арізона. – Наразі спільно з творчим колективом журналістів та письменників готую до друку книгу, у якій буде розповідатися про конкретних героїв і про конкретні історії наших воєнних днів.

Арізона зауважив, що хотів би зняти про бійців невеликий фільм, і попросив підтримки у медійників. До роботи над книгою з робочою назвою "Подорож з Арізоною у пошуках України", автор запрошує всіх бажаючих творчих людей та тих, хто може допомогти з друком і поширенням книги.

Журналіст, який на власні очі бачив фронт і привіз з передової не один репортаж, кореспондент телеканалу ВДТ Артур Колесник поділився своїми враженнями від перебування в "гарячих точках".


– Дивно бачити в рядах військових звичайних чоловіків, хлопців з сіл та райцентрів, про яких ніколи б не подумав, що вони будуть воювати, – говорить Артур.

Проте, журналісти гинули і до війни, адже ця професія є однією з найбільш небезпечних. Люди деколи довіряють журналістам більше, ніж владі, але небезпечні розслідування можуть привести до помсти. Як це і сталося з Георгієм Гонгадзе.

Отаман Вінницького козацького полку ім. Івана Богуна Володимир Воловодюк додав, що до журналістів люди звертаються з проблемами і шукають допомоги, адже навіть сам факт того, що журналіст проводить розслідування і висвітлює певну тему в пресі, уже стимулює чиновників реагувати.

Наприкінці зустрічі всі учасники, журналісти та активісти поклали квіти до Стели пам'яті та меморіалу Небесній Сотні та Героям АТО.












Фото Ірини Басенко