Президент України Петро Порошенко пообіцяв до 17 квітня оголосити, хто буде директором Національного антикорупційного бюро. Конкурсна комісія провела відбір серед 176 кандидатів та запропонувала двох з них — юристів 53-річного Миколу Сірого та Артема Ситника, 35 років.

Обидва мали досвід роботи помічниками прокурора. Микола Сірий став відомим як адвокат Юлії Тимошенко. Також він звертався із заявою до Генерального прокурора України щодо злочину проти Михайла Гаврилюка. Вимагав кваліфікувати знущання над козаком як катування, а за міжнародними стандартами, це злочин проти людяності. Артем Ситник відзначився тим, що у 2011 році звільнився з правоохоронних органів. Пояснив це незгодою з політикою режиму Януковича та криміналізацією силових структур.


Національне антикорупційне бюро: основні принципи роботи

Директора НАБу призначає і звільняє Президент. Верховна Рада теж може прийняти рішення про звільнення, якщо для цього будуть вагомі підстави. Однією з таких причин є невчасне подання декларації. Директор одноосібно призначає всіх працівників бюро та приймає рішення про їх звільнення. Також сам встановлює порядок реєстрації, обробки, зберігання та знищення інформації, яка знаходиться в розпорядженні НАБу. Слід врахувати, що бюро має необмежений доступ до баз даних, реєстрів та секретної інформації.

Працівники бюро мають право опечатувати архіви, каси, приміщення та вилучати документи. Їх повинні безперешкодно пропускати у будь-які установи, організації, військові частини та навіть через державний кордон України. Можуть самі носити зброю та надавати її тим, хто знаходиться під їх захистом.

Посадовий оклад директора НАБу складає 50 мінімальних зарплат. Якщо врахувати, що на сьогодні "мінімалка" складає 1218 гривень, то майбутній директор буде отримувати майже 65 тисяч гривень. Експерти впевнені, що насправді його зарплата буде наближатися до 100 тисяч гривень, адже слід приймати до уваги надбавки та премії. Найнижчою у вертикалі бюро є зарплата заступника начальника територіального відділення — близько 20 тисяч гривень без доплат.

Безмежні повноваження потребують посиленого контролю. Директор Нацбюро повинен буде двічі на рік надавати письмові звіти. Щорічно проводитимуться громадські слухання щодо роботи Антикорупційного бюро, а його діяльність оцінюватимуть незалежні експерти. При Нацбюро запрацює також Рада громадського контролю з 15 осіб, яких обиратимуть на конкурсних засадах.






"Посади трьох своїх друзів, і це буде "страшилкою" для решти"

Громадські активісти готові співпрацювати з Антикорупційним бюро. Але хвилюються, що ефективність його роботи залежатиме від політичної волі керівництва держави.

– Основним завданням бюро буде викриття корупційних правопорушень вищих посадових осіб. Тобто, сільські голови та лікарі не будуть входити в коло інтересів бюро, - впевнений координатор Люстраційного комітету Вінниччини Анатолій Банах. - Планується, що це буде незалежний позапартійний орган, який співпрацюватиме і з державними, і з громадськими структурами. Але ж немає політичної волі щось кардинальне зробити. При бажанні можна і без Нацбюро пересаджати хабарників вищого рангу, у нас для цього достатньо усіляких правоохоронних структур. А не показуху в Кабміні влаштовувати, немов "кісточку" людям кидати. Мовляв, дивіться, ми ж боремося з корупцією. Потрібно, як казав сінгапурський політик Лі Куан Ю, посадити трьох своїх друзів. Тоді це буде "страшилкою" для решти. Інакше ризикуємо втратити країну. І дати шанс поплічникам Путіна захопити владу.

Саму процедуру створення Антикорупційного бюро називає неефективною голова Вінницького обласного осередку громадської організації "Всеукраїнська люстрація" Андрій Вигонюк.

– Усіх, починаючи від директора, будуть призначати. Навряд чи таке бюро спроможеться відкрити справу на високопосадовців-хабарників. Максимум, на яку посаду зазіхнеться — це заступник губернатора. Тільки формування бюро знизу зможе забезпечити його незалежність та здатність "добратись" до найвищих ешелонів влади, - наголошує він. - Є достатньо силових органів і без бюро, але ніхто досі не посмів виступити проти Арсенія Яценюка. Хоча вже більше місяця говорять про його причетність до корупційних схем. Ось і показник справжнього обличчя майбутнього Антикорупційного бюро. Його придумали не для боротьби з хабарниками, а для того, щоб ми довше "пережовували" інформацію про деякі "справи" і не цікавились справжніми розслідуваннями.

Виходом у цій ситуації Вигонюк бачить вибори хоча б місцевих членів Антикорупційного бюро. Вони повинні бути в кожній області, в кожному районі. Обирати мають звичайні громадяни. Тільки тоді можуть відбуватися незалежні викриття на місцевому рівні.

"Про ефективну роботу Нацбюро ще рано говорити"

Державні структури теж готові до плідної спільної роботи. Втім, виникають організаційні питання.

– Згідно закону, директор бюро протягом двох місяців після призначення формуватиме апарат. Потім ще шість місяців створюватиме регіональні підрозділи. В кращому випадку, до Нового року будемо бачити структуру бюро, - зауважує завідувач сектору з питань запобігання та виявлення корупції Вінницької облдержадміністрації Євген Татарчук. - Є ще дуже багато питань щодо діяльності НАБу, адже вони починають роботу "з нуля". Кажуть, що СБУ та МВС мають надати їм техніку та інформаційні бази. Але кожна структура повинна мати свою оперативну базу. Далі — невигідне розташування територіальних підрозділів. В когось вимагатимуть хабара, наприклад, у Піщанці. Тоді людині прийдеться з пересадками їхати у Хмельницький, де знаходиться регіональне відділення бюро. Потім оперативній бригаді слід їхати у Піщанку, щоб спіймати корупціонера на гарячому. Де логіка? Чому не створити місцеві відділи по всім областям? Вважаю, що зараз говорити про ефективну роботу бюро ще зарано. Ось почнуть працювати, тоді побачимо.