Восьмого грудня 2013 року українці вважають початком ленінопаду. Але цей процес розпочався набагато раніше — у 1990 році. Львівщину (містечко Червоноград) першого серпня 1990 року сколихнула сенсаційна фраза: "Леніна демонтували". Відтоді у Львівській області розпочалася справжня "ленінопадська лихоманка". Станом до 24 серпня 1991 року у цій області було знесено 246 пам'ятників.
Після проголошення незалежності на Галичині та у Волині демонтаж Ілліча підтримувався місцевими владами (переважно всі депутати були народнорухівцями). На Східній Україні в цей час про демонтаж ще навіть не говорилося.
Вже у 2000-х роках знову почали падати Леніни, цього разу на центральній Україні.

Далеко не завжди демонтаж відбувався з національними прапорами і під вигуки «Слава Україні!». Здебільшого у цей період все відбувалось тихо і досить повільно: «забрали на ремонт», «розвалився за віком», «зняли через аварійний стан» тощо. 8 грудня 2013 року впав «Бесарабський ідол», а менш як за три місяці, у відповідь на розстріли мирних демонстрантів, цілу країну накрила хвиля ленінопаду. За рік, що минає в Україні демонтували 552 пам'ятники Леніну і ще кілька десятків монументів іншим більшовицьким лідерам. - розовідає Павло Подобєд із Українського інституту національної пам'яті.

На Вінниччині усього "полягло" 49 ленінів. Лише протягом минулої зими повалено пам'ятники у Агрономічному, Бершаді, Жмеринці, Літині, Мурованих Курилівцях, Теплику ( на постаменті месники залишили напис червоною фарбою «Кат України»), Тиврові, Тростянці, Шаргороді, інших містечках та селах.
Процес триває, адже досі в містечках та селах регіону залишається ще 28 пам'ятників Леніну.