Подія, якої побоювались і яку на могли пропустити вчора сотні вінничан — концерт виконавців Потапа і Насті Каменських відбувся у Вінниці вчора, незважаючи на анонсовані пікети, — повідомляє Vlasno.info. Ще до концерту про те, що його будуть зривати заявили представники одразу кількох громадських організацій і партії "Свобода". Згодом, на сайті БПП "Солідарність" з'явилась заява з офіційною позицією вінницького обласного осередку: виступи артистів, які гастролюють у Росії не підтримують.

До початку концерту, який відбувся вчора о 20:00 в ТРЦ "Мегамол", новину так розігнали, що вінничани почали говорити між собою про теракт, правоохоронців на концерт прибуло близько трьох сотень, серед них поліція, спецпризначенці та вибухотехнічна служба.

Заходи безпеки організатори потроїли: торговим центром ходили десятки охоронців, які спочатку не пускали активістів з символікою "Азову", тож пікет довелося влаштувати на вході в ТРЦ.

Тим часом до концертної зали почали сходитися глядачі. Пані Зінаїда приїхала з Селища із сином:

— Син подарував квиток, я не фанат, але на концерт з радістю приїхала — розвіятися. Про те, що артисти виступали в Росії, чула давно, але останній рік вони ніби не виступають, їх показують на центральних каналах, вони наші.

Попри те, що активісти наголошували на аморальній поведінці артистів, багато глядачів були з дітьми, починаючи з дворічного віку, і закінчуючи підлітками, яких батьки відправили на концерт, а самі залишилися чекати за турнікетами.

— Не думаю, що Настя і Потап якось вплинуть на мою дитину, зараз усі таке співають і без них, не думаю, що вони в цьому зіграють якусь вирішальну роль. Моїй дитині подобається, — говорить пані Світлана.

Тим часом протестувальники розгорнули плакати з відвертими фотографіями напівоголеної Насті Каменських з цитатами пісень артистів: "Отсосни мне, не люби мне мозги, — це концерт для наших дітей!".

На великому банері були написані слова Симона Петлюри "Нам не страшні російські воші, нам страшні українські гниди".

Донька вінницьких активістів Юлія Басюк на концерт не пішла, хоча і виграла квитки.

Юля Басюк

— Мені там не цікаво, не люблю таку музику і таких виконавців, прийшла сюди з батьками — протестувати, — каже Юля.

Активісти ЦК "Азов" звинувачують артистів у тому, що вони підтримують країну-агресора, розкручують російські проекти в Україні.

Роман Яковлев

— В квітні цього року зробили відеозвернення до росіян, у якому сказали, що ми є братськими народами. Ми прийшли сюди показати людям, які досі цього не розуміють, що це неправильно, і такі люди не повинні виступати в наших концертних залах, — говорить активіст "Азову" Роман Яковлев.

Коли мітингувальники перемістилися ближче до концертної зали, ледь не дійшло до сутичок з гостями: дехто не реагував та відвертався, дехто сміявся, у спину їм лунали вигуки "Ганьба!". Навіть прибула патрульна поліція нібито на виклик — кажуть, що когось облили водою, хоча кого — так і не знайшли.

Вхід на концерт коштував від 290 гривень, ще до концерту були квитки, одна жінка пенсійного віку придбала останній квиток у сидячому секторі за 570 гривень.

Також цілим автобусом на концерт приїхали глядачі з Погребища, яких зі стоянки особисто зустрічала директор концерту пані Світлана. Люди кажуть, що купили квитки та найняли автобус для поїздки у Вінницю.

Організатори від будь-яких коментарів відмовилися, вже згадана нами пані Світлана заборонила охороні пускати пресу за периметр концертної зали та фотографувати концерт навіть через скло — вимагала купити квитки.

Серед гостей був помічений і депутат обласної ради від БПП "Солідарність" Геннадій Вацак з супутницею та кількома охоронцями.

Геннадій Вацак

Після того, як концертну залу на три тисячі місць було заповнено, концерт розпочався і активісти згорнули свою акцію. Всього учасників було близько півсотні, і така кількість прихильників артистів їх помітно розчарувала.

— В країні війна, і, хоч і повільно міняється свідомість нації, шкода, що це відбувається так повільно, але, це обов'язково буде, — зауважив Вадим Мукомол, який також виступав проти проведення концерту.

Фото Ірини Басенко