Перший у новому році пікет під стінами Вінницької обласної ради та ОДА 16 січня об'єднав три громади з різними проблемами. Як повідомили журналісти Vlasno.info, у руках мітингарі, попри 10-градусний мороз, тримали плакати з гаслами: «Не губіть наше майбутнє», «Ми за екологію Людавки», «Вихід з ВНАУ», «Де людям пасти худобу?», «Віддайте наше пасовище». Такі різноформатні заклики пояснюються тим, що цієї зими в кількох громадах і колективах зчинилися скандали, які й об'єднали людей.

Сміттєпереробний завод чи черговий полігон побудують у Людавці?

Мешканці сіл Людавка, Новоселиця, Сьомаки, Василівка, Слобода, Махнівка, Лисянка, Почапівці Жмеринського району вийшли на протест, оскільки не погоджуються з рішенням Вінницької міської ради, яка запланувала там зробити місце для переробки сміття. Зокрема, ще торік департамент комунального господарства та благоустрою оголосив відкриті торги з будівництва комплексу зі знешкодження побутових відходів. На це планують витратити понад 62 мільйони гривень. На території майбутнього полігону звалять щонайменше 200 дерев з діаметром стовбуру до й понад 32 см. Після чого ґрунт розрівняють, будівлю ангару демонтують, реконструюють адмінбудівлю, вздовж полігону прокладуть дорогу, проведуть освітлення, зведуть гараж для спецтехніки, побудують дренажну систему тощо. Роботи з будівництва комплексу зі знешкодження побутових відходів планують провести протягом 2017-2021 років. Поряд з цим місцем розташоване село Людавка, де проживає близько 600 осіб, з них сто – діти до 18 років. Полігон побудують на колишніх землях Міноборони, де дислокувалась військова частина №82.

Перед громадянами на пікеті виступив представник інтересів мітингарів, правозахисник Олексій Мусіровський:

— Громадські обговорення не проводили. Це підтвердять усі, хто тут є. Влада запевняє, що там буде сміттєпереробний завод, але тендер проводять на спорудження полігону.

Люди кажуть, що не хочуть мати в себе під боком другу Стадницю, адже якщо проект перетворить ліс на сміттєзвалище, у селі неможливо буде жити.

Чи дадуть аграрним коледжам вийти зі складу ВНАУ, чи перетворять їх на звичайні факультети?

Окрім селян з Людавки, на пікеті були й представники Чернятинського та Брацлавського аграрних коледжів, які, за їхніми словами, піддалися репресіями з боку керівництва Вінницького національного аграрного університету за спробу вийти зі складу ВНАУ.

Під час мирного зібрання висунули вимогу до Вінницької обласної ради про всебічну підтримку нею вимог коледжів у відокремлення від Вінницького національного аграрного університету.

Педагоги кажуть, що ВНАУ має плани реорганізувати їхні коледжі у факультети університету. Як результат, сюди можна буде вступити тільки абітурієнтам після 11 класів освіти та тим, що здали ЗНО. Учні після закінчення тільки дев'яти класів не зможуть тут навчатись. Окрім того, за словами учителів з Чернятинського коледжу, після винесення даного питання на комісію з питань освіти, культури, сім'ї та молоді, спорту й туризму, духовності та наукової спадщини Вінницької обласної ради, в їхньому закладі почались аудиторські перевірки, ініційовані керівництвом ВНАУ, що не мають відношення до процесу відокремлення коледжу від університету і його переходу в окрему юридичну особу. За результатами перевірок звільнили директора, відсторонили головного бухгалтера, не продовжили договір із завучем коледжу. Такі дії керівництва ВНАУ напередодні акредитації навчальних заходів можуть призвести до того, що вони не зможуть пройти її.

— Єдина наша вимога до обласної ради — це проведення позачергової сесії. Ми зверталися до Міністерства освіти та науки та до інших компетентних органів як з приводу відокремлення коледжів від ВНАУ, так і з приводу того, щоб припинили репресії відносно колективів Чернятинського та Брацлавського коледжів та надали їм можливість самореалізуватися, або якщо не має такого механізму, на думку ВНАУ чи Міністерства, нам надали таку відповідь, — говорить правозахисник Олексій Мусіровський. — Створення на базі коледжів факультетів ВНАУ — це скорочення близько 50% відсотків працівників, тому що факультет не потребує настільки широкої бази. Абітурієнти після закінчення дев'яти класів не зможуть вступити в ці навчальні заклади, а абітурієнтів після 11 класів в училищах навчається тільки 10-15%.

Обласна влада нічого не вирішує

У підсумку представники громад зачитали звернення до керівництва обласної ради та облдержадміністрації з вимогою скликати позачергову сесію, на якій розглянуть ці питання. Присутні проголосували за це звернення, після чого його занесли в приймальню облради, де зареєстрували. Також з мітингарями зустрівся заступник голови обласної державної адміністрації Василь Броварник. Під час 30-хвилинної дискусії позиція облдержадміністрації проявилася чітко: попри порушення законодавства, про які заявляв Олексій Мусіровський, сміттєзвалищу бути, а замість громадських слухань у п'ятницю громаді покажуть проект сміттєпереробного заводу, який планують побудувати біля села Людавка. Після цього до громади викликали заступника директора департаменту освіти й науки облдержадміністрації Валерія Бачинського, щоб той роз'яснив ситуацію щодо коледжів та ВНАУ. Після тривалої розмови Валерій Григорович запевнив, що посприяє у вирішенні цього питання, але це має відбуватись на рівні Міністерства.

— Ми розуміємо, що дане питання не є компетенцією обласної ради або облдержадміністрації, це питання Міністерства освіти та науки. Але нам дуже потрібно було заручитися підтримкою облради в даному питанні, про що нам і повідомив Валерій Бачинський, — говорить голова первинної профспілкової організації Брацлавського агроекономічного коледжу ВНАУ Людмила Борисівна Шмалюк. — Він повідомив нам, що обласна рада тримає «руку на пульсі» в цьому питанні, а також вони надіслали лист-звернення в Міністерство освіти та науки.

До мітингу приєднались і селяни, у яких забрали пасовище

Крім цих двох питань, протестували й мешканці Вінницького району, у яких днями забрали громадське пасовище. Вночі 11 січня люди перекрили міжнародну трасу біля села Писарівка.

– Без нашого відома й без погодження сільської ради ще в 2013 році Держгеокадастр віддав цю землю якимось тринадцятьом особам. Ми навіть не здогадувались весь цей час, спокійно пасли там худобу, аж поки туди не почали заїжджати трактори. Ми їх спочатку відганяли. А потім почали позиватись до суду. Заяву в нас приймати не хотіли, коли побачили імена тих «нових власників», тому що частина з них – депутати й високопосадовці, – коментує депутатка Гуменської сільської ради, жителька села Михайлівка Людмила Янчицька.

11 січня на поле о 17.00 заїхали трактори й почали орати землю. Громади сусідніх сіл зібрались захищати свою землю, адже рішення суду не дозволяє проводити там будь-які роботи чи комусь їх передавати.

З вимогою звернути на це увагу та почути їх люди й приходили на пікет під ОДА, проте до керівництва області не ходили.


Фото: Володимира Романенка