Про події 31 серпня під Верховною Радою говорять у країні вже не перший день. Сутички між мітингувальниками та правоохоронцями принесли свої сумні "плоди".

Чимало громадян напередодні висловлювали скептичне ставлення до змін у Конституції (ток-шоу, аналітичні статті, дискусії у соціальних мережах тощо). Однак три політичні сили вирішили діяти "рішуче": влаштували мітинг під Верховною Радою, на якому вимагали парламентарів не голосувати за зміни до основного Закону країни. Мова йде про націоналістичну "Свободу", "Радикальну партію Олега Ляшка" та новоспечений "УКРОП".

Вінницькі "свободівці", які також були присутні в столиці 31 серпня, розповідають, що із собою жодних спецзасобів не везли. Єдине, чим були "озброєні": партійні прапори. Шашки, гранати, на їхню думку, у натовпі появилися із рук екстремістів.

— Провокацією запахло в повітрі одразу, коли приїхали під Верховну Раду: там стояло три сцени та безліч правоохоронців, виставлені кордони з молодих юнаків із Національної Гвардії, — розповідає очільник вінницького міського осередку ВО "Свобода" Володимир Базелюк. — Зі сцени ми обговорювали "підставний" законопроект. Аби не було провокацій, виставили портрети загиблих, щоб депутати подивилися в очі цим полеглим, а потім тисли пальцями за особливий статус Донбасу.

Суперечним моментом, який обговорювали чи не найбільше, стала присутність бійців Національної Гвардії під стінами парламенту, мовляв, вони не зобов'язані захищати депутатів у центрі столиці, їхня робота — в АТО.

Однак у пункті третьому статті другої Закону "Про Національну гвардію України" йдеться про те, що бійці Нацгвардії можуть брати участь у забезпеченні громадської безпеки та охороні громадського порядку під час проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій та інших масових заходів, що створюють небезпеку для життя та здоров'я громадян. У пункті четвертому: що вони можуть брати участь у забезпеченні охорони органів державної влади, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, участь у здійсненні заходів державної охорони органів державної влади та посадових осіб. Крім того — Нацгвардія може бути задіяна у припиненні масових заворушень, що супроводжуються насильством над громадянами.

Після голосування, розповідає Володимир Базелюк, градус напруги у натовпі піднявся, а правоохоронці почали одягати шоломи, діставати кийки та щити.

"Свободівець" Андрій Вигонюк переконує, що сутички розпочалися з того, що правоохоронці, ступивши два кроки вперед, потоптали портрети побратимів із "Легіону Свободи", які загинули в ході бойових дій на сході країни. Розпочалася штовханина.

— Вони не розраховували на те, що натовп вже не буде тікати після Революції Гідності, —продовжує Володимир Базелюк. — Ніхто заходити у Верховну Раду не збирався. Почали летіти димові шашки та фаєри від людей із масками на обличчі. Жоден "свободівець" маску не носить, наші люди були у футболках чи кепках із логотипами політсили.

Член Радикальної партії Денис Котов із Вінниці також був під Верховною Радою, очікував лише мирного мітингу.

— Зміни до Конституції критикує все суспільство, особливо ту частину, де йдеться про особливий статус Донбасу, — міркує Денис. — А граната може бути вигідна владі, опозиції чи тим, кого все дістало. Не таємниця, що люди вже не вірять політикам. Людям набридло, а граната викликала резонанс. Вважаю, що всі протести з часом будуть радикалізуватися. Можна було чекати "коктейлю Молотова", максимум. Але граната і три смерті — це неочікуване відкриття для мене особисто.

Наш кореспондент запитав і думку пересічних вінничан про резонансні події в центрі столиці: чому загинули три нацгвардійці, чи несе відповідальність у цьому випадку політична партія, які висновки важливо зробити у цій ситуації. Ось що вони відповіли.

Сашко Столяров, ІТ-аналітик:

— Очевидно, що перед виборами, усі протиборчі процеси загострюються, особливо це стосується тих, хто хоче поновити втрачені здобутки та тих, кому необхідно підкормити свій "лохторат" черговою порцією крові. Звичайно, найкраще і найлегше заробити собі бали можна на провальній відсутності реформ. Також наріжним каменем спотикання стала тема статусу "лугандонії" і "днрії". Тому брехня правлячих сил про відсутність в новій редакції Конституції положень, які дають невизнаним республікам автономію, дає можливість іншим попіаритися перед виборами. Насправді вся "сіль" у законі "Про особливий статус". А зміна Конституції з підміною поняття (ніби для децентралізації) лише робить той закон легітимним і конституційним. Особисто я думаю, що гранату не кидали на замовлення якихось сил. Це зробила людина з-за власної ініціативи, в якої просто була зайва граната і яка хотіла змін.

Вадим Мукомол, інтернет-підприємець:

— Як на мене, народ вчить владу банальному вмінню спілкуватися із суспільством. Можна дуже довго шукати винних, підвищуючи градус соціального напруження, нагороджувати постраждалих, нехтувати героями, підміняти поняття. І нарешті, хто буде захищати владу, яка працює на народ?

Ірина Сорочан, педагог:

— Зараз мало новини дивлюся, бо дуже щемить серце через такі події! Але, вважаю, що винні обидві сторони! Депутати трішки загралися, і тому не чують народу. Досить того, що люди на фронті гинуть, то вони вирішили ще й в столиці воювати!

Олександр Мамай, тележурналіст:

— Ця граната була кинута, на мою думку, не тільки для того, аби підірвати людей, але й підірвати українську державність. Проте, на відміну від 1918-1919 років, у нас є армія, яка не дасть це зробити. І так, я думаю, що до цього інциденту причетний Кремль. Політична партія однозначно повинна нести за це відповідальність. Але досі ми не почули слів вибачення за три смерті з уст лідера політсили — і це обурює. Висновки: зараз в Україні більше "п'ятих колон", ніж думається.

Олег, фронтовик, 54 окремий розвідувальний батальйон Новоград-Волинського:

— Є велика група людей, що не звикли до цивілізації після війни, тому і питання вирішують по-фронтовому. Політична партія в будь-якому випадку винна, а Тягнибок особисто має сісти за таке. Бо саме вони почали весь гармидер. Влада не спілкується зі своїми громадянами, а ми їм не віримо, звідси і проблема в усьому.

Євген Бойко, соціокультурний антрополог:

— Відповідальність несуть усі, починаючи від президента, котрий вніс на голосування в парламент пакет змін, які завідома в суспільстві викликали дуже багато запитань, і закінчуючи колишніми депутатами, котрі подавали не зовсім гарний приклад, б'ючи правоохоронців. Плюсом для теперішньої влади є актуалізація питання закону про мирні зібрання, і швидше за все, він буде розроблений з досить жорсткими мірами. Наприклад, вже говорять про те, щоби на мітингах стояли металошукачі. Коли Президент Порошенко в Мінську погоджувався на деякі вимоги, мав би бути впевнений, що при винесенні того чи іншого питання на референдум, він переконає людей, що це плюс, а не мінус для України. Президент мав би вийти до народу і прокоментувати цей Закон.

Марія Куранова, студент, майбутній юрист:

— Складається таке враження, що ця подія була спланована заздалегідь, аби відволікти нашу увагу від проблем на Сході. Нацгвардійці стали невинними жертвами в цій ситуації, я співчуваю їх родинам, адже по суті, вони загинули ні за що. З приводу відповідальності "Свободи", то, на мою думку, відповідальність має нести правляча партія та очільник держави.

Андрій Гуменчук, небайдужий вінничанин:

– Перш за все, не варто порівнювати Майдан, нинішні події. Найбільше дратують люди, що порівнюють ці жертви. Мовляв, нічого не змінилось. Змінилось те, що жертва ця не виправдана. Анітрохи. Чим думала "Свобода", я не знаю. Зрештою, ЩО вони робили б, якби зайшли до будівлі? Кидали б гранати у залі засідань? Може, розстріляли б там усіх? Вибачте, не розумію. Але винними вважаю не тільки "Свободу", а всі сторони конфлікту. Як би там не було, події під ВР не несподівані. З таким трафіком зброї, що тече з зони АТО та з такою кількістю деформованих війною людей — подібні речі будуть повторюватись. І до цього слід бути готовим.


прФото: nv.ua