Соціологічні дослідження свідчать про те, що у Донецькій та Луганській областях на виборчі дільниці збираються прийти від 30 до 45 відсотків виборців.

Політичний аналітик Валентин Краснопьоров пояснює, що відносно невисока прогнозована явка обумовлена декількома причинами. Так, найголовнішою є традиційна пасивність східних регіонів та слабка зацікавленість у подіях місцевого значення. Жителі Донецької та Луганської областей, зазвичай, показували явку ще меншу, аніж на цих виборах. Політична активізація суспільства відобразилась на Донбасі. Проте, негативним фактором став розвиток феномену сепаратизму. Люди, які підтримують приєднання регіонів до Росії вважають, що місцеві вибори їх не стосуються, бо у подальшому не вплинуть на життя. Якщо говорити про цифри, то на виборчі дільниці за попередніми даними готові прийти від 30 до 40 відсотків жителів Луганщини та 40 – 45 відсотків жителів Донеччини.

— Загальний настрій — «Все воры, голосовать не за кого». У більшості кандидатів зашкалюють антирейтинги. Лише окремі особистості викликають довіру значної кількості людей. Наскільки ця довіра заслужена — окреме питання... — коментує ситуацію на Луганщині заступник головного редактора газети «Восточный фарватер» Іван Бухтіяров. — Щодо явки, то вона точно не перевищить 50%. Збільшитись може лише у випадку другого туру виборів у Лисичанську та Сєвєродонецьку.

За словами пана Валентина Краснопьорова, уподобання виборців формувались під впливом старих традицій. Люди готові обирати представників будь-яких політичних сил, але вони мають відповідати деяким критеріям. По-перше, кандидат має бути «своїм». Тобто, людину, яка за походженням не з конкретного міста або району, навряд чи оберуть навіть за наявністю геніальної політичної програми та масованого «засівання гречкою». По-друге, бажано, аби кандидат був представником робочих спеціальностей або створив кар'єру з самого «низу». Якщо кандидат відповідає цим вимогам, тоді виборець звертає увагу на його програму. Вибір рідко залежить від політичної сили. Гарна соціально спрямована програма у значній мірі визначає остаточний вибір. Тому на цих виборах значну кількість голосів отримають старі еліти та молоді політичні активісти.

Не обійшлось і без порушень.

У багатьох містах передвиборчу агітацію почали завчасно. Також багато рекламних матеріалів у ЗМІ не мали відповідного маркування. Найбільш зухвалі кандидати продовжують використовувати так званий «адмінресурс». Для цього вони проводять агітацію у робочий час, виводять колективи підприємств на концерти та мітинги у кращих традиціях «Партії регіонів».

На Донеччині «день тиші» поки що проходить відносно спокійно. Тим не менш, винятком стало місто Слов'янськ. Місцеві жителі кажуть, що там досі не зняли агітацію з білбордів. За словами Краснопьорова, у області досі існує простір для махінацій, адже люди не поінформовані щодо законодавства та власних прав. Громадські активісти пильно спостерігають за ситуацією у більшості великих міст Донеччини, адже Маріуполь, Красноармійськ, Краматорськ та Слов'янськ – міста, де можливі великі махінації.

— Якщо не зважати на кілька агітаційних наметів та кілька білбордів у кожному місті (про Сєвєродонецьк та Лисичанськ не йдеться, хоча й їм далеко до того ж Слов'янська чи Краматорська), то на Луганщині був не «день тиші», а тижні та місяці тиші. Що добре показує як небезпідставну впевненість одних політичних сил у своїй перемозі, так і впевненість інших політичних сил (умовно назвемо їх демократичним та націоналістичним таборами), що тут їм нічого не світить, — підсумовує Іван Бухтіяров.


Фото: ye.ua