Підсумки місцевих виборів виявили декілька цікавих тенденцій

Поки Петро Порошенко вмовляє коаліцію проголосувати за "безвізовий пакет" законів, країна аналізує результати виборів. А останні багато в чому і прогнозовані і неочікувані водночас.

Підкилимні війни Коломойського та Порошенка стали значним каталізатором розкладання уявної стабільності політичного життя в Україні. Ігор Валерійович пережив (в прямому і переносному сенсі) всі інші дніпропетровські клани, що були при владі. Таким як він і Геннадій Корбан, що в судових справах, має хист, протиставити багато чого не вдасться. І, якщо до виборів зберігався якийсь нейтралітет між основними гравцями політичної сцени, то затримання політичних опонентів президента його суттєво похитнуло.

Українська "Гра престолів"

"Уряд камікадзе", а точніше його діяльність, спричинила те, що партія "Народний Фронт" злякалась голосування. З таким темпом падіння рейтингу, політсила навряд чи подолає прохідний бар'єр на наступних парламентських виборах. Водночас зберігся поступовий тихий наступ на слабких позиціях президента від "об'єднаної" опозиції: партій "Самопоміч", "Радикальної партії Олега Ляшка", "Батьківщини", "УКРОП", а також "Свободи", яка бере реванш.


Фото: pravda.com.ua


Теперішня влада довго балансувала на межі прихованих домовленостей і затриманням, навіть за законом людей, які допомогли зберегти територіальну цілісність держави. Таким чином вона виносить сама собі вирок. Підсумки виборів із запізненням не додають їй довіри взагалі.
А відміна виборів у Красноармійську та Маріуполі — містах, де "Опозиційний Блок" міг мати абсолютну більшість, лише посилює непорозуміння. І стосується воно також представників колишніх регіоналів, що влилися частково у порошенкову "Солідарність".

Залишаються тактичні вибори в других турах. І одним з найважливіших регіонів, на якому спостерігається протистояння, відчутне й у Верховній Раді, є Дніпропетровщина. Вибори мерів у Павлограді (в Західному Донбасі, який раніше був повністю контрольований Рінатом Ахметовим) та самому Дніпропетровську засвідчили хибність орієнтирів влади. Адже за крісла мерів борються представники партії "УКРОП" та люди Ахметова. Найбагатша людина країни поступово втрачає вплив в контрольованих два роки тому регіонах.

Партії майбутнього

Вже відомі результати місцевих виборів вкотре підсумовують дієвість принципів виживання української політичної еліти: піар, всюдисуща реклама, і "гречка".

Ніколи ще реклама не була настільки нав'язливою, а обіцянки численних кандидатів такими актуальними і болючими. Але вкотре українці наступають на граблі обмеженого вибору. Партій європейського зразку, які отримують непогані результати на місцевих виборах, у нас досі дещиця. Які чинники змушують громадських активістів, молодих політиків та інших небайдужих громадян йти до неолігархічних партій?

"Сила Людей" та "Демократичний Альянс" акцентують на тому, що вони можуть стати такою собі платформою для об'єднання не лише громадських активістів, а й представників різних партій, зокрема і в Верховній Раді. І хоча дві останні політсили вже не є новоствореними, але їх результати змушують замислитися про політичну ситуація в майбутньому.

Наприклад, представники політичної партії "Сила Людей" працюватимуть у 62 радах усіх рівнів в 20 областях України. Загальна кількість обраних депутатів по країні сягає 170 осіб.

Фото зі сторінки Олексія Буряченка у соцмережі Facebook


— Ми в нашій агітації дотримувалися певних принципів. Не було негативу, спрямованого на жодну конкуруючу з нами політичну силу. Ми наголошували передусім на тому, що потрібно досягти в майбутньому, — прокоментував результати виборів голова осередку партії "Сила Людей" у Вінницькій області Олексій Буряченко.

У Вінницькій області представники цієї партії отримали аж 4 місця в Козятинській міській раді.

Інша сила із "низовою" організацією під назвою "Демократичний Альянс" існує як партія з 2012 року. Цього року її члени вкотре не змогли пробитися в ради Києва. Проте демальянсівці отримали немало місць в різних регіонах, зокрема майже біля лінії фронту в містечку Новогродовка Донецької області за них віддали голоси 15% виборців.

Взагалі ситуація по виборах у двох напівокупованих областях досить специфічна.

Фото зі сторінки Валентина Краснопьорова у соцмережі Facebook


— В різних районах Донецької та Луганської областей демократичні політсили підтримують від 10 до 40 відсотків, — каже політичний експерт Громадської Організації "Центр ЮЕЙ" Валентин Краснопьоров, — В цьому проявляється і принцип децентралізації партійної структури, коли місцеві осередки мають не менше значення для існування партій, ніж центральні. Виборець починає голосувати не за ім'я партійного лідера, який сидить у столиці, а за поважних місцевих представників даної партії.

Але попри брудні технології, технічні кандидати і партії, масові фальсифікації на цих місцевих виборах не спостерігалися. Навіть реакція Центральної виборчої комісії на порушення в Донецькій області, а також механічне зменшення явки в Павлограді не змінили загальної тенденції. А це значить, що руйнація кланово-олігархічного устрою країни в найближчому майбутньому є невідворотною. Яскравим підсумком виборів стає ситуація у Вінницькій області. Саме на Батьківщині Президента і Спікера України зараз спостерігається цікаве явище. "Солідарність" в області, а також в місті Вінниця, навіть вкупі з партією Володимира Гройсмана "Вінницька Європейська Стратегія" не матиме абсолютної більшості. Але якщо адмінресурс не здатен забезпечити партії певну кількість місць, то що взагалі відбувається в країні? Невже ми стаємо свідками зовсім нової перебудови?

Побачимо в найближчому майбутньому.


Головне фото зі сторінки ЦВК у соцмережі Facebook