Сьогодні у США пишуть і говорять про Україну, про це на своїй сторінці у Facebook повідомила депутатат від партії «Батьківщина» Ганна Давиденко, інформує Vlasno.info.

20 лютого, у четверту річницю розстрілів учасників Революції гідності на Майдані у Києві, на першій сторінці The New York Times виходить стаття про Україну «Crooked Deals As Kiev Fuels War Machine».

У виданні вкотре згадується про корупцію, як найбільш затятого ворога України.
Після того, як у 2014 в Україні вдало реформували державну енергетичну компанію «Нафтогаз» і зменшили простір для корупційних газових угод для інсайдерів, корупція укорінилась в іншій галузі – військовій.
З початку конфлікту на сході у 2014 році витрати України на оборону і безпеку різко зросли з приблизно 2,5% ВВП у 2013 році до понад 5% цього року. Загалом вони складуть приблизно $6 млрд.
Нещодавно, Міністерство оборони України гордо заявило, що придбали 100 нових військових санітарних автомобілів, але не уточнили, що багато з цих швидких вже поламалися. А також те, що вони були продані військовим згідно з контрактом, укладеним на неконкурентній основі автомобільною компанією, що належить високопосадовцю Олегу Гладковському, який відповідає за закупівлі для українських збройних сил, а також є старим другом і бізнес-партнером президента України.
Публічних тендерів на закупівлю більшої частини військового обладнання, включаючи санітарні авто не було, адже це секретна інформація і її потрібно захистити від російського втручання. Тому усі закупівлі відбуваються шляхом подання фальшивих заявок через підставні компанії.
В минулорічній доповіді Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони зазначалося, що кожне авто, чия ходова була виготовлена в Китаї, коштувало Міністерству оборони України $32000, що є набагато більшим, ніж коштували б автомобілі, імпортовані з Китаю, і що ці авто здатні перевозити лише 350 кг, що є замалим для транспорту, в якому мають розміститися водій, озброєна охорона і медичний персонал. Через те, що ці авто призначені для міських доріг половина з них уже не працюють, але Міністерство оборони нещодавно прийняло рішення про закупівлю ще 100 санітарних авто у компанії Гладковського, а НАБУ стало мішенню постійних атак з боку держави.
Це «золоте дно», завдяки якому витрати на закупівлі у 2018 зростуть до понад $700 млн., дозволило Україні перебудувати свої напіврозвалені війська і змусити до затишшя проросійських сепаратистів та їхніх озброєних до зубів російських прихильників.
Суттєво виділяється у цій системі «Укроборонпром», величезний державний конгломерат зі 130 оборонних компаній, в якому працює приблизно 80000 осіб. Один з колишніх співробітників контрольного відділу «Укроборонпрому» Дмитро Максимов заявив, що тіньові оборудки у закупівлях були «суттю» операцій цього конгломерату. Після таких заяв його звільнили.
Міжнародний валютний фонд та Європейський Союз, у свою чергу обуренні зволіканнями зі створенням довго обіцяного незалежного антикорупційного суду та призупинили надання грошової допомоги, яка мала загалом скласти понад $5 млрд.
Усі ці проблеми розтоптали надії українців на світле майбутнє, а Україна з такими політиками втратила авторитет у міжнародній спільноті.
Також у американській пресі згадали про Саакашвілі. З його слів, народ України вже не згадує Путіна як ворога номер один, тепер є Порошенко. Люди бачать, що йде війна, а Порошенко і його друзі заробляють на ній гроші.
«Україні немає жодного сенсу боротися за своє тіло на Донбасі, якщо вона загубить свою душу через корупцію», - застеріг минулого року Держсекретар Рекс Тіллерсон, посилаючись на регіони східної України.
Згадали на шпальтах газети і про три розкішні, не задекларовані вілли на південному узбережжі Іспанії. Вони належать президенту Порошенку, Гладковському і Ігорю Кононенку.
Порошенко, як очікується, намагатиметься переобратися наступного року, позиціонує себе як лідер, який перебудував розвалену українську армію та не скорився перед російським президентом Володимиром Путіним. Проте, на жах українського президента, в суспільній свідомості конфлікт з проросійськими сепаратистами з героїчної боротьби поступово починає перетворюватися на чергову воронку для спекуляцій і хабарництва.

Фото зі сторінки Ганни Давиденко у Facebook