Сьогодні у Москві затримали директорку бібліотеки української літератури Наталю Шаріну. Вчора під час обшуку російські силовики знайшли газети з "русофобською інформацією" та "перекрученими фактами". Стверджується, що знайдена література містила "заклики до антиросійської пропаганди".
Наталя Шаріна, фото: lenta.ru

Цю ситуацію на своїй сторінці у соціальній мережі прокоментував журналіст Мустафа Найем:

"Цієї ночі в Кремлі нарешті зрозуміли, чим війна з Сирією гірше війни з Україною. Виявилося, що ні в Москві, ні в якому іншому, навіть найвіддаленішому і екзотичному куточку Федерації немає ні сирійської бібліотеки, ні сирійської бібліотекарки. І не заарештуєш нікого ... Недоумкуваті".

Громадський активіст та політолог Станіслав Федорчук вважає таку ситуацію передбачуваною:

— Це ще один елемент війни. Українець з книгою — не менш загрозливий за українця з автоматом. Це приклад намагання позбавити українців у Росії можливості ознайомлюватись зі своїм культурним спадком. Росія виступає проти України як культурного явища загалом, — констатує активіст.

"Наразі директорку затримано на 48 годин. У суді вирішуватиметься питання про її арешт" — зазначено на сайті російського інформаційного агентства "ТАСС".

— У країні, де права інших культур зазнають утиску, саме з таких речей починається фашизм. Проте є інтернет і жагу знань ніхто не зупинить. Багато заборон у Росії вже є, проте їх буде ще більше, — впевнений Станіслав Федорчук.

За версією слідства, в 2011-2015 роках Шаріна порушувала федеральний закон "Про протидію екстремістській діяльності", поширюючи серед відвідувачів книжкові видання Дмитра Корчинського, визнані судом екстремістськими матеріалами і забороненими до використання.

— Для сучасних "чекістів" будь-який прояв чи крок, що не вписується у їх "поняття" є неприпустимим. Будуть нові заборони, але ніхто не має права мовчати.

Наразі, Фонд бібліотеки налічує близько 50 000 видань різними мовами, включно з друкованими виданнями українців Росії та аудіовізуальні матеріали. Заклад має низку нагород та подяк.

— Це можна розглянути і під іншим кутом. Таким чином, російська влада ненароком приверне увагу свого народу до того, в ЯКИЙ спосіб ставиться до нього і тоді народ, який терпить, зрозуміє, що такі вчинки — прояв не сили, а безсилля. Так, ця та подібні події, що відбуваються з нами, увійдуть до української історії, але це буде важливим уроком для всіх. Не можна воювати з культурою. Звісно, ця ситуація не масштабна і не передбачає апелювання до Путіна, але про неї повинні говорити, — зауважив політолог.


Головне фото: Юлії Плахтій