Депутати Вінницької міської ради занепокоєні ситуацією щодо працевлаштування вінницьких атовців охоронцями у школи, повідомляє Vlasno.info. Проект рішення сесії, що стосується даного питання, викликав жваве обговорення серед депутатів та присутніх на засіданні депутатської комісії з питань промисловості, підприємництва, транспорту та зв'язку у Вінницькій міській раді.

Нагадаємо, за програмою сприяння соціалізації, реабілітації та працевлаштування учасників АТО у Вінниці на 2017-2020 роки та за програмою "На варті міського порядку" охоронцями у вінницькі школи міська рада планує працевлаштувати 50 вінничан, що брали участь в АТО.

Посадовці міської ради зазначають, якщо програма матиме позитивний результат, вінничани, що воювали на Сході, охоронятимуть всі вінницькі школи.

Як прозвучало на засіданні комісії, крім створення відділу охорони у складі "Муніципальної поліції", до якого увійдуть шкільні охоронці, у планах міської ради також створення групи оперативного реагування. Така мобільна група в касках, з кийками та іншою амуніцією, за словами посадовців, за потреби виїжджатиме у школи.

Втім, створення нового підрозділу у складі "Муніципальної поліції" викликало чимало запитань з боку депутатів.

– Яким чином ви збираєтесь відбирати кандидатів? – цікавився депутат міськради Олександр Зєрщиков. І зауважив, що це мають бути адекватні, емоційно стійкі люди, які пройшли відповідну реабілітацію.

Учасник АТО і волонтер Леонід Гуменний, присутній на комісії, запевнив, що кандидати пройдуть жорсткий відбір. Насамперед — в організаціях, що об'єднують атовців, а потім — у державних комісіях. За його словами, для працевлаштованих це буде можливість адаптуватись до нормального життя.

Депутат Володимир Базелюк виступив проти такого працевлаштування вінничан. Мовляв, одна з причин — посттравматичний синдром, який досить часто переживають ті, хто прийшов з фронту. Депутат наводив приклади, коли ті, хто повернувся з війни в Афганістані, створював небезпечні ситуації у школах. Не погоджується Володимир Базелюк і з тим, що працевлаштувати атовців потрібно саме охоронцями, а не за професіями, за якими вони працювали до того, як потрапили в АТО.

– Чому ви вирішили, що всі атошники захочуть стати охоронцями? – зауважив він. – Проблема насправді не в робочих місцях. На мою думку, створюється чергова служба, яка виконуватиме не зовсім ті функції, які на неї покладені.

Депутат не виключає, що міська рада використовуватиме атовців-охоронців "по свистку".

– Я не хочу, аби з атовців зробили чергову бойову одиницю, – занепокоєний депутат.

Голова депутатської комісії Андрій Очеретний погодився із депутатом Володимиром Базелюком щодо працевлаштування атовців не лише охоронцями шкіл, але й за їх основними професіями. Він запропонував внести зміни до проекту рішення і задіяти до працевлаштування атовців департамент комунального господарства і благоустрою, а також департамент капітального будівництва.

Крім того, голова комісії запропонував збільшити кількість працевлаштованих: до 100 атовців у 2017-му і стільки ж у 2018 році.

– Працевлаштовувати їх потрібно не за рахунок міського бюджету, а за рахунок комунальних підприємств, – зауважив Андрій Очеретний.

За проект рішення щодо реабілітації атовців зі змінами, запропонованими під час комісії, проголосували п'ятеро членів комісії, двоє — утримались.

Vlasno.info поцікавився, як батьків вінницьких школярів ставляься до того, що їх дітей охоронятимуть атовці.

– Мені байдуже, – зазначила мама першокласниці Оксана Черній. – Є і погані, і хороші, як серед цивільних, так і серед військових. Якщо людина пройшла реабілітацію, то чому б і не дати їм роботу.

– Вважаю, що доречніше було б працевлаштувати тих, хто повернувся з фронту, викладачами початкової військової підготовки, а не охоронцями, – вважає мама першокласника Наталя Кирилюк.

– Якщо людина матиме постійне місце роботи, соціальне забезпечення, то це дуже добре, – вважає пані Людмила, мама двох школяриків. – Можливо, буде менше крадіжок, зайвих ходінь, проблем з наркотиками. Гадаю, це буде лише сприяти патріотичному вихованню дітей. Знаючи, що людина, яка пройшла АТО, продовжує їх охороняти тут, діти ще краще ставитимуться до неї.

– Ставлюсь до цього більше негативно, ніж позитивно, – каже мама четвертокласника Зореслава. – Багато моїх однокласників були в АТО. Вони повертаються зовсім іншими. На деякі речі реагують неадекватно. Тому потрібно дуже серйозно ставитись до відбору цих людей, проводити їх реабілітацію.

Думка психолога

– З одного боку, добре, що хлопці будуть реалізовані, – зазначає практичний психолог, голова ГО "Збережи душу" Людмила Євсєєва, яка займається реабілітацією учасників АТО від початку антитерористичної операції. – З іншого, однозначно, працевлаштовувати їх потрібно після повноцінної діагностики на психопатичні прояви. Іноді у тих, хто повернувся з АТО, спрацьовує принцип накопичення. Шкільні умови можуть спровокувати нервовий зрив. Трапляється, психіка дає відстрочені реакції. Це може статися і через півроку, і через рік. Відбору кандидатів має передувати кількагодинна медична і психологічна діагностика. Така діагностика виявляє порушення реакцій, зокрема, на звуки та інші подразники. А також загальне накопичення якихось негативних проявів та навички саморегуляції. Після відбору кандидати на охоронців обов'язково мають пройти спеціалізовані тренінги.

Фото: Zmi.ck.ua