В одній з ОТГ є посада помічника старости
Перші об'єднані громади на Вінниччині з'явились 25 жовтня 2015 року. Саме тоді пройшли вибори голів та депутатів місцевих рад до Калинівської та Студенянської об'єднаних громад. Згодом у Калинівській ОТГ (об'єднаній територіальній громаді) обрали й старосту. Вибори відбулись 10 квітня 2016 року. Першою старостою на Вінниччині стала Інга Притуляк, яка до цього очолювала Дружелюбівську сільраду. І лише за рік в Шпиківській ОТГ обрали ще одного старосту — 26 березня 2017 року, хоча на сьогоднішній день в області існує вже 24 об'єднаних громади. Vlasno.info поцікавився, чому на Вінниччині не проводяться вибори старост в інших ОТГ та як працюється першим старостам Вінниччини.

Староста-"піонер"
Отже, Інга Притуляк є своєрідним "піонером" старостинського руху на Вінниччині. За її словами, робота голови сільради майже не відрізняється від роботи старости.

Інга Притуляк
Фото Тетяни Щербатюк
– Люди від мене вимагають того самого: вирішувати їх проблеми, пов'язані з фінансовими, юридичними та нотаріальними питаннями, - говорить Інга Юріївна. - Правда, з півроку після об'єднання я не виконувала нотаріальні дії, тому що не було все законодавчо урегульовано. А потім все це робила: оформлення доручень, заяв у суд, заповітів, реєстрація цивільного стану (народження, смерть, шлюб, тощо). Місцеві мешканці, звісно, задоволені. Вони не переплачують за це нотаріусам, і всі документи можуть отримати на місці.
Для цього у старости Дружелюбівки є гербова печатка та спеціальні бланки.
– Всю необхідну інформацію надсилаю для внесення до Єдиного реєстру, - зауважує Інга Притуляк. - Також я є членом виконкому Калинівської міськради. І на сесії маю дорадчий голос. Єдине — як сільський голова, я була розпорядником коштів на своїй території, а тепер — ні.

Звертаються до старости й щодо оформлення субсидій та інших документів, й щодо побутових питань.
– Доводиться розглядати й земельні спори, або прохання постріляти бродячих собак, або слухати скарги сусідів, які посварились за межу. Всяке буває, - розповідає староста. - Також реєструю звернення про допомогу і везу на Калинівку. Бухгалтерії у нас своєї немає, тож всі питання вирішуються в центрі ОТГ. Робочий день може початись о 7-й ранку, і до 22-ї години. Буває, зранку хтось їде на Калинівку або у Вінницю, прибіжить за 10 хвилин до відходу автобуса, і просить бігом якусь довідку видати. Взагалі, через субсидії кількість довідок, що видаються, зросла в рази. Раніше на все село чоловік 20 субсидіями користувалось, а тепер — близько 300 людей. Це приблизно 80 відсотків усього населення Дружелюбівки.

Будинок культури у Дружелюбівці
Фото надане Інгою Притуляк
Останнім часом селяни частіше упорядковують документи по земельним ділянкам: узаконюють право власності, готують технічну документацію абощо.
– Ми, як перша об'єднана громада в області, і я, як перша староста, випробовували все на власних помилках, - додає Інга Юріївна. - Нам так і казали: "Ви перші вистрибнули без парашуту, тепер спробуйте приземлитись". Я так думаю, що в нас вийшло. Працюємо.
Бюджет села збільшився у п'ять разів
Бюджет села після об'єднання зріс у 5 разів, підкреслює Інга Юріївна. Мовляв, був 700 тисяч гривень, а тепер — 4 мільйони.

Дитячий садок у Дружелюбівці
Фото надане Інгою Притуляк
– Правда, це вже з бюджетом розвитку, - уточнює жінка. - Вдалося прокласти 13 кілометрів водогону, 500 метрів асфальтованої дороги (а ще на 920 метрів вже є проектно-кошторисна документація). Торік замінили підлогу в ігровій залі дитсадка, а в школі — вікна. Плюс зробили ремонт харчоблоку і їдальні із заміною обладнання. Загалом на школу пішло 1 мільйон 400 тисяч гривень. А раніше виділяли 20 тисяч, то вистачало тільки два вікна замінити.

Школа у Дружелюбівці
Фото надане Інгою Притуляк
Також громада завжди бере участь у всіх можливих конкурсах. Завдяки їм відновили роботу дитсадка у Дружелюбівці. У колишнього колгоспу "взяли" лише стіни, і все там упорядкували.
– У будівництві водогону якраз 1 мільйон — кошти від гранту. Плюс стільки ж дає влада, а місцеві мешканці — 50 тисяч. Таким чином вартість труби обходиться їм у 2200 гривень. А якби самі вели, то заплатили б 6 тисяч.
Староста Торкова вперше обраний на посаду
Другим старостою на Вінниччині став Олександр Собко, якого обрали в селі Торків Тульчинського району в складі Шпиківської об'єднаної селищної громади.

– Ніколи не працював у сільраді. Але дуже швидко ознайомився з роботою старости. І вже багато встиг зробити. Власними силами навколо школи отмостку зробили, підсипали ями на дорогах в селі, - розповідає Олександр Васильович. - А надалі плануємо доробити водогін і капітально взятися за дороги. Порахували, що водогін обійдеться в 1 мільйон 600 тисяч гривень. Можливо, візьмемо кредит в товариства "Зелена долина", яке у нас орендує землю. Це дуже нагальна проблема, бо води в криницях немає. Так що будемо робити свердловину. Одна біля школи є, але однієї буде мало. Також електроопори треба поміняти та вирішувати інші болючі для села питання.

Староста зауважує, що в селі мешкає 725 людей. З них — 244 пенсіонери, 49 школярів та 36 дошкільнят.
– Майже половина населення — пенсіонери. І в раді об'єднаної громади наше село представляють лише 4 депутата і я. Тому відстоювати інтереси Торкова важкувато, - каже. - Написали два проекти. Якщо виграємо, буде трохи легше облаштовувати все, що запланували.

Автобусна зупинка у селі Торків
Фото: panoramio.com
Ще одне нововведення — помічник старости
В Оратівському районі існує посада помічника старости. Хоча Рожичнянський очільник села лише виконує обов'язки старости.

– Коли відбулось об'єднання, підписали меморандум, що всі посади в сільрадах збережуться. Тому Наталію Виходзь, яка була секретарем Рожичнянської сільради, призначили помічником старости. Здається, у Дунаївцях Хмельницької області була подібна посада, - розповідає голова Оратівської ОТГ Ігор Барський. - Правда, потім фінансовий відділ нам зробив зауваження. Сказали, що за штатним розкладом такої посади немає. Тому ми переводимо Наталію Володимирівну на посаду спеціаліста по проектам у відділ інвестицій. Вона погодилась їздити в Оратів на роботу, там усього 6 кілометрів.
– Так, - підтверджує Наталія Володимирівна, - Мене забирають у селищну раду об'єднаної громади. Помічником старости виконувала ту саму роботу, що й секретарем. А тепер буде трохи відрізнятись. Фінансово — майже та сама зарплата. Звісно, у секретаря сільради були надбавки за ранг, за вислугу років. До того ж, я вела військовий облік, і за це мені теж доплачували.
Вибори старост у Оратівській ОТГ поки що не проводитимуть.
– У нас має бути два старостинських округи на 8 населених пунктів, що входять в ОТГ. І всі кошти ми маємо виділяти зі свого бюджету. Ще не рахували, у скільки вибори обійдуться, але десь мені на очі попадалась цифра у 35 тисяч гривень. Здається, саме стільки витратили у Дружелюбівці на вибори торік. Значить, у нас буде більше, - коментує Ігор Іванович. - Можливо, ближче до нового року й організуємо вибори. У нас же немає чітких термінів виконання плану розвитку громади. Самі плануємо і самі шишки набиваємо.
«Вибори старости — дороге задоволення»
Одна з перших створених ОТГ на Вінниччині — Студенянська об'єднана громада Піщанського району. Розпочала своє існування водночас з Калинівською. Але вибори старости тут досі не відбулись.

– У нас є більше нагальні проблеми. Два колишніх сільських голови прекрасно виконують обов'язки старост, - наголошує голова Студенянської ОТГ Олексій Кирнасівський. - Ми порахували з депутатами, що на вибори у двох старостинських округах потрібно близько 50 тисяч гривень. А нам, повірте, є де застосувати ці гроші й без виборів. Бо це ж треба сім дільниць відкривати, платити зарплату членам комісії, спостерігачам, друкувати бюлетені і так далі. Ось кругленька сума і набігає. У нас не такий великий бюджет, як у Калинівці. І ми не можемо собі дозволити закладати стільки грошей на вибори.
Наразі Олексій Петрович збирається добудувати водогін. Мовляв, вже 5 кілометрів протягнули, ще 2,5 залишилось.
За словами голови ОТГ, згодом вони оберуть старосту. Але тільки одного — у Гонорівці.
Думка експерта
Голова правління Центру громадських ініціатив Віталій Загайний зауважує, що вибори не проводять, тому що закон це дозволяє.
– Керівники об'єднаних громад користуються цієї шпаринкою в законодавстві, - коментує він. - З одного боку, вони праві, адже голів сільрад теж обирали люди. З іншого боку, дехто боїться перевиборів через ризик втратити посаду. Та найголовнішим чинником виступає те, що з місцевого бюджету на вибори потрібно виділяти досить істотні суми коштів.
Невдовзі з'явиться третій староста
Проте, наступні вибори старост у Вінницькій області очікуються зовсім скоро — 2 липня у селі Колоденка Томашпільського району, яка входить до Вапнярської ОТГ. Проте, вибори там необхідні, тому що Коледенка майже рік не має сільського голови, а з серпня 2016 року — вже старости. Колишній голова сільради загинув 26 червня 2016 року.

Решта населених пунктів, скоріш за все, чекатиме чергових виборів. У випадку, якщо не зміниться законодавство.
Нагадаємо, представники об'єднаних громад у Тульчині презентували проекти щодо розбудови занедбаних об'єктів.
Інфографіка: expres.ua
Додати коментар
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter