Зараз для журналістів, активістів, громадських діячів, які займаються антикорупційною діяльністю, переймаються лише одним питанням – подавати чи не подавати електрону декларацію, яку потрібно подати до 1 квітня. Ми вирішили звернутися до київського експерта Георгія Могильного, який детально проаналізував всі законодавчі акти, щоб розібратися, яка очікує відповідальність за неподання декларації та чи взагалі потрібно подавати декларацію. Постійні читачі Vlasno.info знайомі з Георгієм Могильним, через його коментарі щодо будівельних схем у Вінниці

Надамо вам його відповідь повністю, без скорочення. Тексту багато, але це дасть вам повний аналіз даного питання.

Закон чітко розділяє три окремі порушення з деклараціями:

1. Неподання
2. Несвоєчасне подання
3. Подання недостовірних відомостей.

Типовий приклад такого поділу в ч. 4 ст. 45: «У разі притягнений суб'єкта декларування до відповідальності за неподанням, несвоєчасне подання декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей, суб'єкт декларування зобов'язаний подати відповідну декларацію з достовірними відомостямі».

За неподання декларацій теоретично передбачена кримінальна відповідальність (до двох років позбавлення волі) в Кримінальному кодексі (ККУ). Ст. 366-1 ККУ: «Подання суб'єктом декларування завідомо недостовірніх відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України « Про Запобігання Корупції », або умисне не поданим суб'єктом декларування зазначеної декларації».

Але тут є специфіка:
1. Дія має бути навмисна
2. Головна принадність - положення ч. 2 ст. 11 того ж самого ККУ: «Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально и містить ознаку будь-якого діяння, передбаченим цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не може заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі ».

Може саме по собі неподання декларації антикорупціонером, який чесно отримує гроші, не краде, хабарів не бере, може завдати істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі? Зрозуміло, що ні. Ось якщо декларацію не подати, щоб ускладнити розслідування правопорушень – тоді може бути склад злочину по ст. 366-1.

Відкрити кримінальну справу, потріпати нерви, потім закрити у зв'язку з відсутністю складу злочину – це можуть. Посадити – ні, хіба що остаточно дискредитувавши державні антикорупційні органи і суди, тому в разі чесного «грантоїда» це буде завідомо неправосудне рішення, причому з абсолютно феєричним обґрунтуванням.

Щоб закрити специфіку ККУ про дії, які містять ознаки злочинів, але такими не є через незначності, традиційно передбачають «адмінку» в Кодексі України про адмінпорушення (КУпАП).

Але тут законодавці «налажали». Спеціально введена стаття 172-6 передбачає відповідальність за:
1. несвоєчасне подання без поважних причин;
2. неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновий стані;
3. Подання завідомо недостовірних відомостей у декларації.
Тут важливо, що КУпАП, як і Закон, чітко розділяє «неподання» і «несвоєчасне подання», як окремі порушення - десятки норм в різних статтях.

Висновок: якщо подали недостовірну інформацію або подали декларацію з затримкою - отримаєте по КУпАП покарання. А якщо взагалі не подали - адміністративного покарання немає.

Залишається дисциплінарна і цивільно-правова відповідальність. Остання, у випадку з неподанням декларації, взагалі відсутня, тому беремо дисциплінарну. Різного роду чиновників можна реально налякати і притягнути до дисциплінарної відповідальності, але яка може бути дисциплінарна відповідальність у «грантоїда» ?!

НАЗК може (або не може) зобов'язати подати декларацію. КУпАП був свого часу доповнено статтею 188-46, яка передбачає покарання за «невиконання законних вимог НАЗК відносно усунення порушення законодавства про запобігання та протидію корупції, ненадання інформації, документів, а також порушення встановлення законодавством строків їх подання, подання завідомо недостовірної інформації або не у повну обсязі ». Таким чином, передбачена відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) НАЗК і якщо НАЗК має право вимагати подати декларацію, то після отримання такої вимоги, декларацію треба подати.

За ст. 12 Закону «Про Запобігання Корупції», НАЗК має право видавати розпорядження в разі встановлення факту порушення вимог закону, без уточнення типів порушень, але при цьому порядок перевірки факту подання декларації регулюється ст. 49 Закону.
«Національне агентство перевіряє факт подання відповідно до цього Закону декларацій особами, зазначеним у пункті 5 ч.1 статті 3 цього Закону.»

«Якщо за результатами контролю встановлено, що суб'єкт декларування не подав декларацію, НАЗК письмово повідомить такого суб'єкта про факт неподання декларації, тому суб'єкт декларування винен на протязі десяти днів з дня отримання такого повідомлення подати декларацію в порядку, визначених частинами статті 45 цього Закону. »

Законодавці прописали замкнутий цикл, за яким має діяти НАЗК: встановили факт неподання - письмово повідомити - встановили факт неподання - письмово повідомити ... І якщо чиновники на кожному циклі як мінімум будуть відгортати дисциплінарну відповідальність аж до звільнення, то «грантоїди» можуть просто знущатися над НАЗК.

А якщо НАЗК видасть розпорядження з вимогою подати декларацію, щоб загнати декларанта в кут - воно порушить закон і Конституцію. Втім, на цій стадії, якщо буде письмове розпорядження від НАЗК, можна декларацію і подати, щоб не псувати собі нерви. Але тільки якщо цей припис обов'язковий до виконання – якщо подати декларацію після простого повідомлення, то НАЗК може перейти в атаку і «вкатати адміністративку».

Подати декларацію серед антикорупціонерів повинні:

 – Фізичні особи, які отримують кошти, майно в рамках реалізації в Україні програм (проектів) технічної або іншої, в тому числі безповоротної, допомоги у сфері запобігання, протидії корупції (як безпосередньо, так і через третіх осіб або будь-яким іншим способом, передбаченим відповідною програмою (проектом);систематично, протягом року, виконують роботи, надають послуги щодо імплементації стандартів у сфері антикорупційної політики, моніторингу антикорупційної політики в Україні, підготовки пропозицій з питань формування, реалізації такої політики, - якщо фінансування (оплата) таких робіт, послуг здійснюється безпосередньо або через третіх осіб за рахунок технічної або іншої, в тому числі безповоротної, допомоги у сфері запобігання, протидії корупції; є керівниками або входять до складу вищого органу управління, інших органів управління громадських об'єднань, інших не підприємницьких товариств, що здійснюють діяльність, пов'язану із запобіганням, протидією корупції, імплементацією стандартів у сфері антикорупційної політики, моніторингом антикорупційної політики в Україні, підготовкою пропозицій з питань формування, реалізації такої політики, та/або беруть участь, залучаються до здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням, протидією корупції, – каже юрист Сергій Миткалик, – Це вже право кожного подавати декларацію чи ні. Кожен подає декларацію на свій смак та ризик. Я декларацію подав, тому що є член громадського контролю при НАБУ і виконавчий директор антикорупційної ГО, тому я точно підпадаю під цей перелік.

Підсумок: Сказати твердо, що декларацію треба подати всім антикорупціонерам або не треба нічого взагалі подавати, тобто «забити» – не можна. Як сказав Сергій Миткалик: «...кожен подає декларацію на свій смак та ризик...» підмічено дуже вдало у даній ситуації. Відповідно до чинного законодавства не подати декларацію буде більш безпечно, ніж її подати. Бо потім можуть подати позов проти вас до суду, що ви там щось внесли неправильно або спеціально приховали свої реальні доходи. Тому вирішувати тільки вам, як зробити правильніше.

фото: 112.ua