Позачергові громадські слухання щодо Проекту внесення змін до плану зонування Вінниці почались зі скандалу. Жителі вулиць Толбухіна та Анастасії Ведмідь просто помилились, бо подумали, що четвертого травня розглядалось їх питання. Відтак, почались словесні перепалки між жителями вулиць та представниками влади, які проводили дані слухання. Все ж одному з мешканців «санітарної зони» надали слово. Проте розглядати їх питання відмовились. Ситуацію, що склалась, дослідив кореспондент Vlasno.info.

Згідно із частиною другою статті 114 Земельного кодексу України, навколо промислового об'єкту в діаметрі п'ятдесяти метрів повинна знаходитись санітарна зона. На цій території не повинні проживати люди. Також забороняється робити будь-які зміни в ландшафті, від забудов до риття звичайної ями.

Люди проживають на цій території з шістдесятих років двадцятого століття. На початку 2000-х цю землю приватизували. Люди робили тут ремонти, добудови, тримали городи, також провели водогін та каналізацію. Проте в 2015-му році один з мешканців захотів зробити добудову на своїй земельній ділянці та отримав відмову. В департаменті архітектури та містобудування Вінницької міської ради зазначили, що це – санітарна зона. Отже, і жити, і знаходитись там шкідливо для здоров'я. А будувати щось зовсім неможливо.

Заводи, від яких «йде загроза», – «ПлазмаТек» та ТОВ «Сармат», колишній ТОВ «Аналог». За поданим графічним планом зонування, будинки по вулиці Анастасії Ведмідь повністю або частково підпали під санітарну зону «Аналогу», а будинки 16,18, 20, 22, 24 по вулиці Толбухіна тепер опинились в санітарній зоні заводу «ПлазмаТек».

Місцеві жителі почали звертатись до різних компетентних органів, щоб вирішити дане питання, але вже три роки нічого не відбувається. Про це розповів місцевий житель Костянтин Кравченко.

– При Радянському Союзі був побудований завод «Аналог». Ніяких шкідливих речовин він не викидав. Санітарна зона була лише за периметром виробництва. Ми жили собі більше тридцяти років, а тут раптом у 2015-му з'явилась ця зона на нашому будинку. Якщо тут було якесь виробництво, то чого людей не попередили, можливо, ми були б проти. Нащо нам потрібно, щоб увесь цей бруд нам на голову падав. Може, моя мати не померла б від туберкульозу та довше прожила. Вже три роки нами крутять, постійно переносять слухання та вирішення цієї проблеми. Депутат, який приймав нас, бив себе в груди, казав, що він за нас. І що вирішить наші проблеми. А вже три роки наше питання навіть на громадські обговорення винести не можуть.

Проблема полягає ще й в тому, що санітарна зона встановлюється в п'ятдесяти метрах від центру виробництва, а не від парканів, які регулюють територію підприємства. Вони повинні відділяти виробництво від жилих забудов, проте все інакше. Зону зробили, як перспективну, для розширення підприємств. Хоча самі будинки знаходяться під стінами об'єктів.

Згідно із законодавством, у разі відсутності громадського обговорення містобудівної документації, місцева влада не може сама її затверджувати. Жодних документів та рішень міська рада з цього приводу мешканцям не надає. Лише спирається на Генеральний план міста 1983-го року. Про який навіть керівництво «Аналога», згодом «Сармату», та «ПлазмаТек» нічого не чули, як і сам департамент архітектури ще в 2006-му та 2008-му роках.

Більше того, департамент агропромислового розвитку екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації відповідає, що ТОВ «Сармат» не має дозволів на викиди забруднюючих речовин в повітря і ніколи не мав. «ПлазмаТек» отримав дозвіл у 2002-му році, проте цього не знав. Крім того, він їм і не потрібен, бо в «ПлазмаТек» знаходяться тільки офісні приміщення та склади. А все виробництво – у Вапнярці Вінницької області.

Місцева мешканка Меланія Мисаченко стверджує, що її обманули при купівлі житла та змусили офіційно визнати санітарну зону.

– Нам ніхто не сказав, що це санітарна зона. Ми всі документи оформили, підписали акти купівлі-продажу. Потім звернулись в департамент архітектури, щоб перебудувати будинок, бо він вже був старий, шістдесятих років. Департамент був проти цього через наявність санітарної зони. Ми звертались до міського голови, тоді нам дозволили реконструкцію.

Жителі вулиці Толбухіна та Анастасії Ведмідь будуть далі відстоювати свої права та не зупиняться, доки не скасують рішення міської ради про появу цієї зони. Про це розказала нам жителька вулиці Анастасії Ведмідь Олена Гладка:

– Ми збираємось подавати в суд. В нас томи цих справ. Логіка, здоровий глузд, закон – все на нашій стороні. Будемо боротись далі та, думаю, переможемо. У нас в арсеналі ще залишились методи боротьби за свою землю. Окрім судових позовів, ми ще можемо пікетувати, перекривати дороги, вулиці. Ми будемо використовувати мирні протести, поки не досягнемо свого.

Олена Василівна говорить, що чиновники не надають проект свого рішення щодо визначення санітарної зони до колегії адвокатів, тому справа ще не в суді. Також переносяться громадські слухання з цієї справі та не виносять це питання на сесію міськради.

– Треба подати до суду цього року, бо в серпні приймається Генеральний план розвитку міста на п'ять років. Вони тягнуть, щоб залишити цю зону в Генеральному плані, – запевняє вона. – Це відбувається навмисне. Тому що тільки-но ми звертаємось, одразу знаходяться відмовки. То Самойленко (начальник відділу містобудування і архітектури Вінницької міської ради – ред.) захворів, то усі спеціалісти захворіли, то Погосян (директор департаменту економіки і інвестицій Вінницької міської ради) хворий. Зараз в нас є час, щоб подати до суду, але для цього потрібно мати відповідне рішення міської ради на наш запит. А вони вже місяць переносять це рішення. Вони не дають нікому на руки цього проекту про зміну до планів зонування. Останнє, що вони вказали у відповіді на наші запити – це Генеральний план 1983-го року.

Згідно із затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 №173 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 року №379/1404, санітарна зона не відміняє права на володіння землею та передачу її в спадок. Проте на ній не можна проводити реконструкцію, робити капітальний ремонт, садити городи, копати колодці тощо. Тому ціна землі там нижча, ніж в інших місцях. Таким чином, переконані місцеві мешканці, цю землю хочуть просто знецінити.

Протягом останнього часу на вулицях Толбухіно та Анастасії Ведмідь з'явилось багато новобудов. Після 2015-го року видано величезну кількість будівельних паспортів.

– Наші права утискаються, через знецінення нашої землі. Наші діти нічого не зможуть навіть відремонтувати будинки, і цю землю куплять за безцінь, – каже Віталій Лазаренко, мешканець будинку на вулиці Толбухіна.

Цю тенденцію відмічає і професійний рієлтор з 15-річним стажем Тетяна Мацюха.:

– Ціни в санітарній зоні будуть, звичайно, нижчі. Продаж або здача в оренду буде доволі проблематична. Санітарна зона передбачає певні обмеження. Ціна впаде відразу, як мінімум, на 15 відсотків, можливо, й більше.

Неподалік вулиці Толбухіна є діюче кладовище, через дорогу від якого будують чотири багатоповерхівки. Втім, санітарна зона біля кладовища повинна складати триста метрів. І місцеві мешканці стурбовані такою ситуацією, адже на будівництво дозвіл дали, і ніхто на зважав на законодавство.

Люди налаштовані рішуче: якщо не отримають відповідь на свої запитання, то підуть до суду. Мовляв, це буде прецедент для всієї Вінниці. Бо біля кожного підприємства є така санітарна зона, а місцеві мешканці про це навіть і не здогадуються.

Зневірені люди пишуть міському голові листи з метою зустрічі для обговорення цього питання. Сподіваються на його допомогу, бо вже три роки не можуть вирішити свою проблему зі, здавалось би, компетентними у цих питаннях органами.

Як розвиватимуться події навколо цієї ситуації, читайте на Vlasno.info згодом.

Нагадуємо: «На власній землі не маємо права садити городину та будуватися» – вінничанам нав'язали санітарно-захисну зону. 

Фото: Андрій Оленін