Медичні спеціалісти з різних галузей медицини області обмінялись ідеями розвитку паліативно-хоспісної допомоги на Вінниччині. Станом на зараз хоспіс знаходиться у Вінницькій міській клінічній лікарні №3. На пакет надання цієї послуги зараз претендує чи не кожна лікарня області, через фінансування з НСЗУ. Якими повинні бути паліативно-хоспісні центри в області, дізнавався кореспондент Vlasno.info.

На минулій сесії Вінницької обласної ради було піднято питання будівництва приватного паліативно-хоспісного центру для онкохворих. Це питання викликало багато суперечок. В обласній раді була створена робоча група, яка повинна розробити стратегію створення закладів, з яких людей вже не виписують.

Великий державний

Депутат Вінницької обласної ради та лікар за сумісництвом Андрій Вигонюк вважає, що обласні необхідний великий державний заклад для паліативної та хоспісної служби. Він пропонує його створити на базі вже існуючого приміщення Вінницької обласної лікарні №2.

— У нас буде реорганізовуватись психіатрична служба. Пацієнти лікарні будуть переведені у інші заклади. Персонал з 140 чоловік написали звернення до обласної ради, бо вважають, що їх звільнять. Тому я пропоную на базі приміщення психлікарні створити паліативно-хоспісне державне підприємство. НСЗУ має пакет цих послуг і вони можуть нам виплачувати гроші за ці послуги. Ми могли б переглянути наші фінансові можливості та хоча б на перше квітня створити цей центр. Зараз чи не кожний медичний заклад хоче взяти на себе пакет паліативних полслуг. На мою думку - це може призвести до зниження якості надання послуги, - висловив свою пропозицію Андрій Вигонюк.

Багато маленьких хоспісів у закладах вторинки

Головний лікар Вінницького обласного клінічного центру профілактики та боротьби зі СНІДом Ігор Матковський з 2003-го року займається впровадженням паліативно-хоспісної допомоги та є автором національного протоколу. За його словами світова практика передбачає не один великий, а багато маленьких хоспісних центрів.

— Світова практика - паліатив на 25-30 місяців. Це вкрай дороге задоволення, але вихід у нашій державі - створення таких центрів у закладах вторинки. Велика кількість пацієнтів створює психологічний тиск на персонал, що призводить до великої плинності кадрів. Це значні кошти не лише на медичне обладнання чи препарати, але й витрати на бензин, автомобілі та допоміжний персонал. Ми повинні виконувати інтереси простих громадян, а вони хочуть, щоб хоспіси були якомога ближче до дому та родичів. Зараз заходять багато лікарень вторинки, нехай вони спробують, а через рік ми подивимось, скільки нам реально не вистачає ліжок та, яка ситуація насправді, - говорить Ігор Матковський.

Фінансування за рахунок місцевих бюджетів

Скрутна фінансова сторона питання створення хоспісної допомоги може бути вирішена за рахунок місцевих бюджетів та бюджетів ОТГ, чиї мешканці можуть бути клієнтами таких закладів.

— Я чотири роки тому був у Львові і бачив хоспіс. Це великий будинок з кімнатами на двох людей. Вони утримуються за рахунок міського бюджету. Там існує ціла комісія, яка відбирає тих, хто буде доживатиме там останні дні. В нас йде децентралізація і, можливо, ОТГ знайдуть можливості для фінансування та створення хоспісних відділень за рахунок громад при районних лікарнях, - каже голова постійної комісії обласної Ради з питань охорони здоров'я, соціального захисту та зайнятості населення, лікар Ярослав Хребтій.

Сувора реальність та думка обласного департаменту

Директорка Департаменту Охорони здоров'я Вінницької ОДА Людмила Грабович розповіла, що у 2018 році МОЗ розробила програму розвитку паліативно-хоспісної допомоги з розвитком великих хоспісних центрів, але зараз грошей немає і стратегія змінилась.

— Зараз акцент іде на те, щоб збирати команду різних спеціалістів та доглядати людей з невиліковними хворобами на дому. Їм повинні призначати знеболювальні та вчити родичів, як правильно допомагати смертельно хворим. Грошей на створення великого хоспісного центру в нас зараз немає. Крім того, перспектива створення хоспісів у районних лікарнях теж доволі туманна. Вони хоч всі і подали до НСЗУ документи на отримання цієї послуги, але її не профінансують, якщо немає для цього інфраструктури. Реально в області отримати фінансування цієї послуги може лише Вінницька клінічна лікарня №3, - посянила Людмила Грабович.

Таку саму думку, як і директорка департаменту має головний лікар Подільського регіонального центру онкології Володимир Шамрай.

На обладнання одного хоспісного відділення необхідно 20 мільйонів гривень та ще один мільйон на щорічне утримання.

Грабович вважає єдиним виходом з ситуації створення приватних хоспісно-паліативних центрів та створення обласних програм для пільгового фінансування окремих жителів області, в яких не вистачить коштів на приватний заклад.

Читайте також: На фінансування медзакладів області не вистачає 100 мільйонів гривень 

Фото: Андрій Оленін, mc-innovaciya.com.