Виконуючий обов'язки старости с. Стрільчинці Немирівської ОТГ Петро Степанович Шлапак – людина унікальна. Таких, як він, зустрінеш не часто. У свій час на виборах сільського голови, маючи диплом профтехучилища за фахом будівельник і досвід роботи лише на «шабашках», він переміг кандидатів на посаду сільського голови, які мали дипломи про вищу освіту, повідомляє Vlasno.info.

В селі не всі однозначно сприйняли його перемогу, насторожилися, що ж буде робити такий неординарний голова. Працівники сільської ради навіть хотіли написати на звільнення заяви за власним бажанням та Петро Степанович заспокоїв: «Не робіть цього, нікого звільняти не буду, заставлю лише працювати».

А далі закрутилося все дуже швидко. Надзвичайно енергійно і завзято почав працювати сам сільський голова, а за ним потягнулися і люди. Бюджет сільської ради був дуже мізерний. Отож все доводилося робити на голому ентузіазмі. Назустріч пішли підприємці, які орендують у людей земельні паї. Ніхто з них жодного разу не відмовив голові у проханні, бо бачив, що він насамперед старається для села і для людей.

Розпочав із благоустрою Стрільчинець. Всюди повикошували бур'яни, повирівнювали дороги. Розпочали ремонти у школі, щоб її не закрили. Один клас у рік робив кожен підприємець. Сучасний євроремонт, внутрішній туалет, хороше опалення. Школа набула того вигляду, який відповідає сучасним вимогам. Болить душа у Петра Степановича, бо декілька місяців тому рішенням сесії Немирівської міської ради її закрили.

"Особливо не можу змиритися з тим", - розповідав журналістам Петро Степанович, - "що думку батьків ніхто не питав. Питання закриття школи в селі не обговорювалося, а мене на сесію міської ради навіть не запросили. Приєднуючи Стрільчинці до Немирова, міський голова В. Качур обіцяв нам золоті гори, а закрив навіть школу, хоча на 1 вересня у нас мало переступити її поріг 32 дитини. На приєднання з Немировом у свій час ми пішли тому, що мали дуже малий бюджет, а держава об'єднаним громадам надавала спеціальні субвенції для соціального розвитку. Дякуючи їм, було постелено асфальт на вулицях Жовтневій і 40-річчя Перемоги, зроблено доосвітлення вулиць. Нині по селу горить більше 130 ліхтарів. По всьому селу прокладено водогін".

А іще за часів керівництва Петра Степановича у центрі села з'явився дитячий майданчик. Його профінансував і встановив депутат міської ради, який орендує тут землі, Олег Сандуляк. Та серед усіх добрих справ найбільше їх на рахунку ще в одного депутата міської ради - Євгенія Черепанова.

"Завдяки йому", - говорив Петро Степанович, - "у нас горнуться дороги від снігу, обкошуються від бур'янів, допоміг із ремонтом у селі автобусної зупинки та багато чого іншого".

До речі, такої красивої зупинки із петриківським розписом в районі ніде більше не побачиш.

І що цікаво, Петра Степановича так поважають місцеві умільці, що він дає тільки необхідні матеріали для тієї чи іншої справи, а люди роботу роблять безкоштовно, на користь громади. Дав П.С. Шлапака метал зварнику Андрію Вітвіцькому, а він виготовив і встановив при в'їзді у село тризуб. Дав дерево Володимиру Редько та Сергію Максимову, а вони виготовили і встановили у бесідку красиві лавочки, і так далі.

А іще у центрі Стрільчинець буяють троянди. Це будучи в АТО, Петро Степанович надіслав діловоду Оксані Терещенко (на фото) власні гроші, аби вона закупила і разом з іншими працівниками висадили з троянд таку алею.

"Квіти наш староста дуже любить. У його кабінеті всі підвіконня у вазонах", - розповідала Оксана Іванівна. - "Будучи в АТО, завжди мене просив прислати з них фото, які уже розцвіли, які ще будуть зацвітати".

З приводу власних грошей Петра Степановича на троянди. Такого альтруїста, як він, більше в районі і не знайти. Останні півроку був на Сході нашої держави, боронив кордони Вітчизни, дивився ворогові прямо в обличчя. Заробив більш як 200 тис. грн. і половину з них потратив на проблеми громади.

"Ви бачили б, як його люблять діти", - розповідали нам жителі села. – "Де Петро – там і вони. Бо знають, що завжди пригостить цукерками, морозивом. І це при тому, що в старости своїх четверо дівчаток (на фото). Та таких гарних, як ягідки. Найстаршій з них 14 рочків, а найменшій - рік і три місяці".

 

"Інша жінка, мабуть, з дому вигнала б такого чоловіка, що гроші відносить з обійстя", - жартували ми, спілкуючись з дружиною Оленою, і у відповідь чули: «Що Ви, він у мене дуже добрий, чесний, справедливий. Ніколи не образив мене навіть словом. Я його дуже люблю».

"Такого зятя ще треба заслужити", - додала до цих слів теща Петра Степановича Ніна Романівна.

"А подивіться, який господар", - говорили пересічні односельчанки, які просто йшли по вулиці. - "Всюди у нас порядки, кожному допоможе, чим може. Він за цей невеликий проміжок часу зробив більше для села, ніж його всі попередники разом узяті".

Амбітні плани по розвитку Стрільчинець у Петра Степановича і надалі. Він хоче налагодити в селі централізований вивіз сміття, створити у центрі красиву зону відпочинку і навіть встановити фонтан.

"Я якби був сьогодні головою Немирівської ОТГ, то і з вашого Немирова зробив би лялечку", - говорив П.С. Шлапак. - "У мене не коштували б дюбеля по такій ціні, як закуповує їх міська рада і не створював би собі розкіш у кабінеті, як це робить теперішній голова, а просто дбав би про громаду. Я обов'язково візьму участь у виборах голови Немирівської об'єднаної ОТГ і покажу, як треба працювати".

 

Також читайте:

Фото Тетяни Сквірської