Юридичні викрутаси по-вінницьки

Вінничанка Галина Ковальчук уже рік не може узаконити свою будівлю по вулиці Келецькій. Причиною цього, на її думку, є неправомірні дії виконавчого комітету Вінницької міської ради.

— Усе почалося у 2012 році, коли ми з сім'єю придбали собі будинок по вулиці Келецькій 1962 року побудови, — розповідає Галина Іванівна. — У липні того ж року внаслідок буревію в будівлі зірвало дах та пошкодило стіни прибудови до будинку. Ми зробили ремонт, під час якого замінили зіпсований дах та зробили додаткове вікно у прибудові.


Інспекція встановила низку порушень

Але цього ж року сусідка пані Галини звернулась до тодішнього міського голови Володимира Гройсмана зі скаргою. Жінка писала, що вона не може користуватися своєю земельною ділянкою через реконструкцію та будівництво, які розпочала пані Галина. Мовляв, її все відбувається у безпосередній близькості до межі її ділянки і це їй заважає.

На виконання зазначеного звернення інспекція архітектурно – будівельного контролю у Вінницькій області провела перевірку. В результаті встановила порушення будівельних норм в частині проведення без затвердженої технічної документації робіт із реконструкції приміщення сараю по вулиці Келецькій, що належать пані Галині.

Працівники інспекції склали протокол про адміністративне правопорушення та оштрафували Галину Іванівну на 170 гривень та зобов'язали припинити будівельні роботи.

Сусідська війна переросла у судову

У грудні 2013 року виконавчий комітет міської ради із невідомих причин звернувся до суду із позовом про знесення самочинно збудованого сараю, що належить Галині Іванівні. Свій позов мотивували тим, що пані Галина незаконно звела прибудову, а також не виконує приписів інспекції архітектурно-будівельного контролю, тому будівлі потрібно знести.

Вінницький міський суд у квітні 2014 року задовольнив позов міськради та зобов'язав Галину Ковальчук знести самовільну забудову.

— Я заперечувала щодо рішення Вінницького міського суду, — каже жінка. — Будівельні роботи, що я проводила, — це ремонт даху та відновлення стіни зі сторони сусідки. Також для міцності я зробила суцільний дах на двох будівлях. Ніяких нових добудов з новими розмірами я не робила. Щоб підтвердити це, я неодноразово зверталась до БТІ. І отримала документи, що що зовнішні розміри сараїв, матеріал стін та фундаменту не змінились.



Самочинне будівництво чи переобладнання?

Після суду першої інстанції жінка звернулася до міської ради з проханням створити комісію з питання прийняття її будівлі в експлуатацію. Таку комісію створили, до її складу увійшли начальник Вінницького міського бюро технічної інвентаризації Діна Нагірняк, її заступник та голова асоціації органів самоорганізації населення Вінниці.

І, як не дивно, цю ж будівлю, яку спочатку виконавчий комітет вимагав знести через суд, менш, ніж через місяць, уже прийняв до експлуатації. Що абсолютно суперечить рішенню суду і є незрозумілим.

Але і це ще не все.

Через тиждень, знову із незрозумілих причин, виконком скасовує своє рішення і не приймає будівлю до експлуатації! Тобто до моменту набрання рішенням законної сили, Вінницька міська рада за незрозумілих обставин категорично змінила своє ставлення до законності дій пані Галини прийнявши прибудову до експлуатації, а потім знову повернулась до попередньої думки.

Олексій Мусіровський та Галина Ковальчук, фото Тамари Тисячної

Суди по різному трактують закон

Жінка вирішила боротися зі свавіллям виконкому і подала апеляцію на рішення суду. Але апеляційний суд не задовольнив її скаргу, залишивши рішення попереднього суду без змін. Жінка пішла далі і подала касаційну скаргу на зазначене рішення. В подальшому Вищий спеціалізований суд задовольнив її частково, а справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У рішенні суд касаційної інстанції зазначав, що відхилення від проекту забудови об'єкта нерухомості або від вимог будівельних норм і правил, які не є істотними, не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства, не суперечать санітарно-технічним вимогам і правилам експлуатації, не впливають на міцність і безпечність цього об'єкта не можуть бути підставою для задоволення вимог про перебудову чи про знесення об'єкта нерухомості.

— Ми подумали, що з'явилась надія і справедливість переможе, — розповідає жінка. — І дійсно, в січні 2015 року апеляція, переглянула власне рішення та винесла нове, яким у задоволенні позову міськраді відмовила.

Вінницька міська рада у свою чергу теж подає касаційну скаргу. І знову Вищий спеціалізований суд скасовує рішення апеляційного суду та відправляє справу на новий розгляд. Та цього разу його мотивація зовсім інша.

Так, суд зазначає, що самочинним будівництвом є не тільки новостворений об'єкт, а і об'єкт нерухомості, який виник в результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови уже існуючого об'єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, відтак реконструйована будівля підлягає знесенню.

Тобто, позиція одного і того ж суду категорично протилежна.

Чому до суду звернулась міськрада, а не архітектурно-будівельна інспекція?

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", "у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням".

Тобто, лише орган державного архітектурно–будівельного контролю наділений правом на звернення до суду в даному випадку. І розглядається дана категорія справ в порядку не цивільного, а адміністративного судочинства. Тобто у Вінницькому окружному адміністративному суді.

При цьому для узаконення самовільного будівництва необхідно висновок уповноваженого органу про прийняття споруди в експлуатацію, який пані Галина і отримала через комісію. Тому Закон на її стороні.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного суду України, у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) задекларовано, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Рішення конституційного суду є діючим і має законну силу. Відтак, чому його не враховують суди різних інстанцій у справі пані Галини, невідомо.

Отож, через незрозумілі та юридично-суперечливі дії виконавчого комітету Вінницької міської ради, жителі міста можуть знести прибудову, яка була зведена ще у 1962 році. Хоча, як випливає із доказів, наведених у тексті, це є неправомірним.

Наразі справа пані Галини втретє розглядається апеляційним судом. Vlasno.info обов'язково прослідкує за її розвитком.




Головне фото: vindom.com.ua