Жовтневе фото

Село Кіровка на Вінниччині стане Мирним, а Ленінка — Краєвидовом

11 листопада 2015, 17:45

Дві Чапаївки — проти перейменування

Новини Вінниці | Новости Винницы | ВЛАСНО.info

Село Кіровка на Вінниччині стане Мирним, а Ленінка — Краєвидовом

    Додати коментар

До 21 листопада місцева влада українських міст, селищ і сіл має змінити назви обласних об'єктів відповідно до прийнятого півроку тому Закону про декомунізацію.

На Вінниччині нараховується зо два десятки населених пунктів, які потребують зміни назви: села Радянське, Комсомольське, Кіровка тощо. Кореспондент Vlasno.info зателефонував у такі сільські ради та запитав, чи готові селяни змінити назву батьківщини.

Село Пролетар Хмільницького району на півночі Вінниччини належить до сусідньої Лознянської сільської ради. Село перетворилося на поселення: зараз там проживають кілька молодих родин та ще кілька старожилів. У Лознянській сільській раді про перейменування сусіднього Пролетаря чули, але кажуть, що власних пропозицій назвати село немає.

– У тому селі кільканадцять жителів мешкає, вони про те не думають, – розповіли у Лознянській сільській раді. – Думаю, що виникнуть проблеми із оформленням документів. Ми радо виконаємо вимоги декомунізаційного процесу в області та приймемо всі пропозиції щодо перейменування від обласної влади.

А от в селі Комсомольське Козятинського району із новою назвою визначилися.

– Були обговорення із громадою села, є відповідне рішення сесії сільської ради, – коментує новообраний голова сільради Павло Кузьмінський. – Клопотання про повернення селу історичної назви Махнівка направили до районної ради.

Калинівський район має аж три об'єкти для перейменування: Комунарівка, Жовтневе, Кіровка. У Комунарівці обиратимуть нову назву по-демократичному.

– Спочатку ми опитали всіх людей у нашому селі. Виготовили спеціальні бюлетені, там було аж 20 пропозицій щодо перейменування, – розповідає секретар Комунарівської сільської ради Лілія Яремчук. – Із двох десятків назв більшість набрали п'ять топонімів: Гулівці, Гулівці Нові, Бережани, Щасливе, Славне.

Вже 12 листопада на черговій сесії сільської ради між цими п'ятьма назвами оберуть одну. Кажуть, що, ймовірно, повернуться до історичної назви: Гулівці.

Кіровку на Калинівщині також готові перейменувати. Секратар сільради Катерина Тарнопольська розповідає, що кілька раз відбувалися збори села, депутати ходили по округах іх пропозиціями щодо перейменування. Селяни зупинилися на тому, аби Кіровка стала Мирним. Серед інших пропозицій: Калинове, Волошкове, Хліборобське.

На Хуторі Ленінська Слобода Мурованокуриловецького району мешкає шестеро осіб, однак і в цьому населеному пункті визначилися із перейменуваннями.

Немерчинський сільський голова Анатолій Михайленко розповідає, що на сесії районної ради прийняли рішення про зміну назви цього населеного пункту.

– А що робити: закон є закон, – каже Анатолій Олександрович. – До 1961 року цей населений пункт звався Кам'янецькі Хутори. Зараз ми вирішили повернути йому історичну назву, місцеві мешканці не проти. Звернення надіслали на апарат районної ради, процедурності ми дотрималися, чекаємо зворотнього зв'язку від обласної держадміністрації.

А от у Жмеринському районі населення Чапаєвки складає 140 осіб, і вони проти зміни назви населеного пункту. Це вирішили на сході села.

Ще одна Чапаєвка є Погребищенському районі. Тут також не підтримують перейменування.

– Депутати розійшлися по своїх округах, роздали селянам анкети, і жоден мешканець нашого села не підтримав зміну назви Чапаєвки, – розповідає сільський голова Чапаєвки Олександр Поліщук. – Говорили про це і на сесії сільської ради, депутати проти, вони підтримують думку селян, а проти людей ми не можемо йти. Попередня назва села Жидівці, то це ще гірше, ніж Чапаєвка.

Місцеві переконані, що постать Василя Чапаєва жодного відношення до назви їхнього села не має. Чисельність: близько трьохсот місцевих мешканців.

А у селі Радянське на Літинщині готові до змін: було створено робочу групу із активу села, виконкому сільради, авторитетних мешканців населеного пункту, які проводили соціологічне опитування щодо перейменування вулиць.

– Людей наших найбільше цікавить, за які кошти має бути виготовлена документація на майно та земельні ділянки. Ми б хотіли, аби нам це пояснили, – ділиться сільський голова Світлана Мудріцька. – Але є закон, і ми його будемо виконувати. 26 листопада проведемо позачергову сесію, на якій підведемо підсумки цієї роботи.

Відтак, на зміну Радянському прийде якась одна із назв: або Мирне, або Українське. Втім, каже сільський голова, пріоритетним топонімом є Мирне.

Місцеві мешканці села Жовтневе на Калинівщині хочуть залишити цю назву, обґрунтовуючи тим, що назва походить від назви місяця року, а не від подій, що так чи інакше пов'язані із комуністичним минулим країни.

– Обговорили все із депутатами сільської ради, всі вирішили, що варто залишити теперішню назву, – розповідає сільський голова Жовтневого Віктор Лепетан. – Попередня назва – Попівка. То куди це така назва? І це ж скільки грошей потрібно на це перейменування! Ми не думаємо, що це варто робити.

Село Ленінка Жмеринського району, яка підпорядковується Телелинецькій сільській раді, готове до топонімічних змін. У сільраді нам розповіли, що проводили опитування населення, збиралися депутати та обговорювали питання перейменування населеного пункту. Зійшлися на новій назві: Краєвидів. Кажуть лишень, що проблемним та невирішеним запитанням залишається питання коштів та виготовлення технічної документації.

Селяни Свердлівки на Липовеччині також не планують змінювати назву села. У сільраді нам розповіли, що депутати виступили проти перейменування.

– Ми цим тільки збуримо громаду. Це ж скільки треба грошей, аби зробити нові документи на землю, на паї, на будинки. Це ж, мабуть, потрібно виготовляти паспорт заново. У нас попередня назва села — Пеньківка, але у паспортах ніхто з мешканців не прописаний за цією адресою. Тому перейменовувати Свердлівку не будемо.

Двозначна ситуація склалася із Ворошилівкою на Тиврівщині. На перший погляд, назва ніби і містить комуністичні "нотки", але насправді топонім — історично обґрунтований. Назва походить від прізвищ козаків Вороша і Шила, які зі своїми загонами оберігали ці місцини від нападів татар і турків. Тому село не перейменовуватимуть.

Якщо села не визначаться зі зміненими назвами до 21 листопада, то свої пропозиції надасть обласна робоча група з декомунізації.

Нагадаємо, що перейменування вулиць коштуватиме вінничанам символічних фінансів.


Фото: doba.te.ua

Додати коментар

Захисний код
Оновити
 
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Також в цій категорії:  МІСЦЕВА ВЛАДА

  наступна публікація «Грифон» полишив вінницькі суди

  попередня публікація Нова поліція перекроїла Вінниччину під себе