"Зупиніть безкарність". Цей вислів став лейтмотивом парламентських слухань з питань безпеки журналістів. Усі спікери наголошували, що найголовніше в цій ситуації — довести до логічного кінця розслідування та покарати винних у загибелі та побитті журналістів. Тоді це стане прецедентом на майбутнє. Серед справ, які досі не розслідувані, є й справи щодо побиття журналістів Vlasno.info.

Саме про жорстоке побиття екс-власника сайту Vlasno.info Володимира Воловодюка згадав у своїй промові голова Національної поліції України Ігор Клименко:

– Скоїли напад невідомі у липні 2017 року. Потерпілий отримав черепно-мозкову травму. Вінницькі слідчі розслідують це кримінальне провадження України за фактом нападу на Володимира Воловодюка та Ольгу Маліновську (екс-керівницю сайту Vlasno.info - ред.) за частиною 4 статті 226 та частиною 2 статті 122 Кримінального Кодексу. Злочин не розкрито. Розслідування триває.

Втім, з трибуни Верховної Ради не розповіли про ще одну не розслідувану справу щодо нападу на екс-журналіста "Медіа Центру "Власно" Богдана Новака у серпні 2017 року. Розслідування теж розтягнулось на два роки.

Однак, з виступу Ігоря Клименка стало зрозуміло, що майже всі справи проти журналістів в Україні не доведені до суду, і розслідування тривають.

Озвучили також страшну цифру: з 1992 року в Україні вбито 60 журналістів. Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко із сумом зазначив, що список загиблих журналістів, на жаль, співпадає зі списком тих, хто не покараний у їх загибелі. Виконавча директорка ГО "Інститут масової інформації" Оксана Романюк нагадала, що лише цього року постраждало 208 журналістів. Усі спікери погоджувались, що безкарність веде до збільшення злочинів проти журналістів, адже "журналістів дешевше бити, ніж судитись з ними".

Журналіста "Укрінформу", колишнього в'язня Кремля Романа Сущенка колеги вітали аплодисментами стоячи. Він нагадав, що днями відзначали Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів:

– Журналістська діяльність набуває особливого значення в умовах збройних конфліктів, окупацій, воєн, масштабних переміщень людей, відстоювання суверенітету та територіальної цілісності держави, боротьби з корупцією. Усіх тих викликів, які постають наразі перед нами.

І наголосив на необхідності скликання міжнародної конференції з безпеки журналістів з урахуванням українського контексту.

Журналіст програми "Схеми" Михайло Ткач зазначив, що в нашій країні не б'ють Президента лише тому, що він Президент. Не б'ють Прем'єра, тому що він виконує роботу Прем'єра. Не б'ють Генпрокурора, тому що він працює Генпрокурором.

– Їх захищає закон. І нікому не спадає на думку порушити цей закон, тому що за це нестимуть кримінальну відповідальність, - сказав він. - Я — журналіст, і закон так само захищає мене і мою діяльність. Але нас, журналістів, постійно б'ють і залякують. За останні п'ять років роботи журналісти програми "Схеми" неодноразово зазнавали нападів. За побиття журналістів теж існує кримінальна відповідальність, але ми постійно стикаємось із небезпекою. Співробітники СБУ скоїли напад на нашу знімальну групу, заламали нам руки тільки тому, що ми писали про те, що їх автівки не відповідають рівню їх зарплат. Минуло п'ять років, покараних немає. Охорона Віктора Медведчука здійснила напад на знімальну групу лише через те, що ми хотіли зняти, з ким прилетів Медведчук з Російської Федерації. Співробітник Державної охорони напав на нашого оператора, внаслідок цього у якого був струс мозку, лише через те, що він хотів зняти, як Петро Порошенко, тоді Президент України, залишав заклад, де відбувалось весілля прокурорського сина.

Михайло Ткач зауважив, що багато журналістів з інших країн наголошують, що у нас більш жорстке законодавство за перешкоджання журналістській діяльності:

– Але у нас немає вироків щодо цього. Безкарність дає сигнал: можете бити і вбивати журналістів.

Кореспондентка "1+1" Наталка Нагорна зазначила, що дехто з колег відмовився виступати тут, тому що наразі головою комітету Верховної Ради зі свободи слова є Нестор Шуфрич.

– Про яку свободу слова ми можемо говорити? Взагалі, ми живемо в дивний час, коли Медведчук продовжує бути адвокатом, коли Портнов стає спеціальним кореспондентом. Говоримо про Гонгадзе, а головний підозрюваний — Кучма — їздить у Мінськ домовлятися про мир в Україні. Коли справа Небесної Сотні зведена нанівець, - підкреслила вона. - Часто ми висвітлюємо події в зоні війни, бо треба це правильно називати — війною, всупереч усьому. Наприклад, кажуть, висвітлюйте розведення військ, а насправді журналістів туди не пускають. І кажуть, що це робиться з метою нашої безпеки. Знаєте, у мене вже шостий рік є мрія — зняти сюжет про перемогу, про синьо-жовтий прапор на донецьким СБУ, в якому катували наших людей. Адже ця свобода слова дуже дорого коштує для нас. Тому — свобода слова або смерть. Слава Україні!

На парламентських слуханнях прозвучало багато інформації про неналежний захист журналістів і злочини проти них. Голова Нацполіції обіцяв взяти розслідування усіх справ під особистий контроль. А заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко заявив про появу спеціального розділу на сайті МВС, де розміщуватиметься інформація про злочини проти журналістів та про хід їх розслідування.

Читайте також: Українських журналістів знищують за правду.

Фото: Тетяна Щербатюк