Грандіозна подія — засідання Парламентської Асамблеї НАТО, на якому головуватиме Україна, відбудеться у 2020 році в столиці нашої держави. По це повідомила у Вінниці на регіональному семінарі "Україна — НАТО" голова Постійної делегації України Парламентської Асамблаеї НАТО, народна депутатка України Ірина Фріз. Побувала на семінарі і кореспондентка Vlasno.info.

– Це безпрецедентний випадок в історії, адже, до прикладу, Грузія 12 років чекала відповіді на свою заявку, і так і не отримала її, а нам це вдалося, фактично, за рік, - розповідає пані Ірина.

Ірина Фріз

Учасниками семінару у Вінниці стали, переважно, студенти вишів, які вивчають політологію (ВДПУ, ДонНУ, ВНТУ) і представники політичних партій, зокрема Блоку Петра Порошенка "Солідарність", який і організував даний захід. Упродовж тригодинного семінару його учасникам наводили статистику настроїв українців щодо вступу в НАТО (виявилось, що зараз у нас Альянс на піку популярності — 69,5% підтримують інтеграцію). Також спікери розвіювали пропагандистські міфи та різні "страшилки" про Північноатлантичний Альянс, які роками продукували та поширювали російські та проросійські ЗМІ в Україні.

Учасникам семінару вперше продемонстрували щойно виготовлений відеофільм "Альянс свободи", у якому йдеться про історію створення НАТО, зачіпаються часи Другої Світової війни, пояснюється зв'язок між комуністичною експансією та відсутністю програм оборонного співробітництва між державами.

"Створений Альянс для протистояння агресії за принципом: атака на одного — атака на всіх, ваша армія — наша армія, ваш конфлікт — наш конфлікт. Таким чином НАТО стало колективним захистом, співтовариством людей, які прагнуть миру, це гарантія того, що країни альянсу житимуть мирно. Якби Україна , Молдова, чи Грузія свого часу увійшли до НАТО, Кремль не посмів би посягати на їх цілісність", - підсумовує авторка фільму Ірина Фріз.

Вже три роки НАТО надає потужну політичну підтримку нашій країні: навчає і готує військово-технічний персонал, підсилює кіберзахист та сприяє реформуванню оборонного сектору України.

— У 90-х та 2000-х роках Україна прогавила свій шанс на інтеграцію до НАТО, нас годували російською пропагандою. Результат — втрата 10% території й тисячі загиблих, - говорить політолог Сергій Таран. — Починаючи з 2000-х років розпочалась кампанія в Україні, яка мала на меті розділити політиків на тих, хто за НАТО і проти. Наголошувалось, що НАТО — проти Росії, що НАТО дорівнює війні з Росією. Зараз у нас унікальна ситуація, коли більшість населення України — за членство в НАТО, такого ще ніколи не було. Серед політиків теж зараз немає людей, які проти НАТО, може хтось і заявляє окрему позицію, але неофіційно.

Сергій Таран

Особливою умовою колективної безпеки для країн-членів НАТО, озвученою спікерами на семінарі є те, що вирішуючи обороняти ту чи іншу країну Альянсу, думки "проти" не висловлюють, можна лише утриматися в голосуванні, проте це не розцінюється як заперечення. Також ніхто з країн, які є в НАТО ніколи не ставить питання про вихід з цієї організації.

Україна ж після того, як у 2008 році тодішня влада втратила шанс подати заявку, досі не має Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ), адже тепер для його отримання потрібно здійснити багато кроків, аби відповідати стандартам НАТО.

Директор аналітичної групи "Da Vinci Ag" Анатолій Баронін детально розкрив критерії, яким наша держава має відповідати, аби стати членом НАТО і швидкого досягнення цієї цілі не обіцяв.

Анатолій Баронін

— Україна на сьогоднішній день ще не набула тих стандартів, які є необхідною умовою для набуття членства. Є критерії по розвитку економіки та оборони. Базовий принцип: умова, коли військова система певної країни буде повністю сумісна з системою аналогічних країн-членів. Якщо підрозділ буде виконувати місію з аналогічним підрозділом армії США, він має бути сумісним за озброєнням, логістикою, формою одягу, матеріально-технічним забезпеченням та підготовкою, щоб вони могли злагоджено працювати. Навіть до таких моментів, як однакове пальне для техніки. До 2020-го року ми маємо повністю привести сектор нацбезпеки і оборони до стандартів НАТО, тому тільки після цього ми зможемо подавати заявку. Сенсу подавати заявку зараз немає.

Вінницькі спікери після такої маси конструктивної інформації своїми виступами довели: інформаційну кампанію слід проводити негайно і на всіх рівнях.

Викладач Вінницького державного педагогічного університету ім. Коцюбинського Олександр Неприцький, навів при цьому аж надто "життєвий приклад":

— Свого часу, ще до війни, ми проводили своєрідну інформаційну кампанію в Криму. Заходили до барів і нічних клубів Євпаторії і починали проводити пропаганду НАТО. І от, після другої-третьої години вже хлопці й дівчата казали: "Ой, а нам цього не розказують". Це працює, але цим потрібно займатися.

Не обійшлося у вінничан і без традиційних "викладацьких" сексистських жартів. Зокрема, коли Ірина Фріз зауважила, що хоч і народилася та жила тривалий час в Євпаторії, та подібних "інформаційних" заходів не пригадує, викладач випалив:

— З такою прекрасною жінкою, як ви, я б точно не про НАТО говорив.

Слід зауважити, що захід проходив у мистецькій галереї, де напередодні відкрилася виставка іконопису. Тож спікери, які доповідали про євроатлантичну інтеграцію виглядали на фоні ікон доволі символічно, особливо зважаючи на те, що НАТО для багатьох країн є запорукою миру.

Фото Ірини Басенко