Про те, з чим стикнулися громади Вінниччини при передачі повноважень з центру на місця, обговорювали на виїзному засіданні Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та державного управління. На круглому столі були присутні нардепи, голови міських, районних, селищних рад та представники міжнародних донорських компаній. Із зали засідання повідомляє кореспондент Vlasno.info.

Головною метою дискусії було питання вирішення проблем громад на місцях та зворотній зв'язок між центральними та місцевими ланками влади. Проте місцевих представників було близько десятка. Причину їх малої кількості пояснив заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Сергій Кудлаєнко.

– Було запрошено шістдесят представників різних сіл, ОТГ (об'єднані територіальні громади - авт.) та районів, які розташовані недалеко від Вінниці. Досвід минулого року, коли були присутніми 70 чоловік, показав, що при великій кількості представників неможливо прийти до конструктивного рішення та провести продуктивну дискусію. Головне, що є представник Вінницької обласної ради та районної ради. На мою думку, проблеми в Агрономічному та Якушинцях такі ж самі, як, наприклад, в Жмеринському районі. Тобто, вони є типові. Ми надали запити на всі райони та на представників сільських рад, щоб отримати зворотній зв'язок та мати статистику по області, – сказав він.

Про своє ставлення до законопроекту «Про місцеве самоврядування в Україні» розповіла координаторка проекту академії «Фольке Бернадотте» «Місцеве самоврядування та верховенство права в Україні» Юлія Седик.

– Цей закон потрібен для того, щоб звичайні люди знали, хто і за що відповідає. Зараз в законодавстві існує багато юридичних колізій, тому іноді експерти та спеціалісти самі цього не знають, не говорячи вже про пересічних громадян. Після змін до законопроекту люди будуть знати, куди звернутись, якщо, наприклад, не працює школа. Знати про те, хто які функції виконує, звідки йде фінансування, скільки часу займає та чи інша процедура, до кого звернутися та вимагати підзвітності, – сказала пані Юля. – Те, що я побачила у Вінниці – це активні представники громад. Це надихає.

Про проблеми, з якими стикається область в період децентралізації, розповів перший заступник голови Вінницької облдержадміністрації Андрій Гижко:

– Досі існують проблеми про надання дозволу на використання надр. Вінницька область багата на пісок та глину. І зараз чітко не прописано, хто повинен надати дозвіл – обласна, районна чи селищна ради.

Своє ставлення до деяких норм законопроекту розказав голова Вінницької районної ради Сергій Сітарський:

– На думку депутатів, районні ради підуть в історію. Ніхто не знає, що буде далі. Не можна будувати будинок без плану, без фундаменту. Є дуже багато комунальних підприємств суспільної власності, які незрозуміло куди підуть. Наприклад, районний архів, спортивна школа і т.д. Один архів обходиться на рік в 280 тисяч гривень, там працюють три людини. А тепер кожна ОТГ повинна буде створити свій власний архів – це ті ж самі гроші. Їм легше скинутись по двадцять тисяч та мати архів на район. Багато таких моментів складаються в одну велику проблему під назвою «темна діра».

Плюсами і мінусами для свого населеного пункту поділився також виконувач обов'язки старости Некрасовської сільської ради Валерій Тарасюк:

– При об'єднанні громада додає в матеріальному плані, тому що на місцях залишається ПДФО (податок на доходи фізичних осіб - авт.). Наше приєднання до Якушинецької громади покращило справи в інфраструктурі. Тепер у нас є комунальне господарство, Національна поліція, пожежна охорона, Центр адміністративних послуг «Прозорий офіс». Послуги стали ближче до людей, не треба далеко їхати, немає великих черг. Серед мінусів – проблема вирішення місцевих питань села, – зазначив пан Валерій. – Якщо раніше людина могла звернутись з проханням по місцю проживання, то тепер треба формувати документи та везти на вирішення до центру територіальної громади. Це займає більше часу. Якщо якесь незвичайне і термінове рішення староста не може вирішити сам, то треба зв'язуватись з керівником ОТГ. Я би рекомендував внести зміну до цього законопроекту, щоб староста мав право голосу під час сесії та кожна громада мала більше представників у раді ОТГ.

Одним з головних питань залишається юридичне. За словами експертів, головні юридичні питання, які турбують громади – відношення в сфері державних закупівель, видання дозволів на отримання технічної документації, судові збори у випадку зі спадщиною та інші.

– Головною проблемою децентралізації є люди, які займають певні посади і бояться їх втратити, для них це єдиний спосіб годуватися, – поділився своїм баченням голова «Асоціації міст України» Ігор Парасюк. – Методами "гібридної війни" користуються всі ці старі голови селищних рад, директори усіляких "конторок" – ті, хто формує громадську думку. Вони "працюють" з людьми переконуючи, що все погано. Якби колишні повітові міста стали центрами ОТГ, то навколо них почали б утворюватися центри ділової активності. І весь бюджет не йшов би на заробітну плату сільському голові, щоб він поставив печатку за пляшку горілки. Вважаю, що така система жити не повинна. А криками, що вмирає село, нічого не зробиш. Воно вмирає вже п'ять тисяч років. Просто, якщо все це консервувати і не змінювати, то воно, дійсно, загнеться.

Нагадуємо, децентралізація бюджету принесла прибутки Іллінецькому району. 

Фото: Андрій Оленін