Фізичне здоров'я людини напряму пов'язане з психологічним. Багато людей хворіють після певних життєвих переживань, у народі такі хвороби називають «болячками від нервів». Про це ми поговорили з лікарем-психофізіологом Володимиром Шевченком.

– Реакція людини на стрес або хворобу обумовлена її психологічними особливостями, обізнаністю, світоглядом. Наш світогляд визначає наші думки, які формують поведінку, тоді й народжуються рішення, які пізніше призводять до дій. Якщо ми змінюємо свій світогляд, одночасно й змінюється наше життя. А на краще чи на гірше залежить від наших емоцій, – розповідає Володимир Шевченко. – Конфлікти, стреси, хвилювання мають негативно забарвлену емоційну складову й не проходять без сліду, вони знаходять слабке місце в організмі й провокують розвиток захворювання. У когось слабке місце – серце. Ні для кого не секрет, що гіпертонічна хвороба або інфаркт міокарда – захворювання, які розвиваються в результаті сильних неприємностей і супроводжуються емоціями гніву, внутрішнього напруження. В іншої людини слабке місце – шлунок. У багатьох людей стійкі повторні емоції страху, пригнічення, постійного відчуття життєвої невдачі або скривдженості призводять до розвитку виразкової хвороби шлунку або дванадцятипалої кишки. Відчуття образи та заздрості призводить до розвитку хвороб жовчного міхура. Інтенсивний приступоподібний головний біль (мігрень) теж може виникнути як відповідна реакція на стресову ситуацію, яку людина важко переносила.

Останнім часом дуже розповсюдженими є психологічні хвороби в підлітків, які через нестійку нервову систему страждають на анорексію, булімію або ранній алкоголізм.

– Дуже часто сильний стрес призводить до розвитку астено-депресивних станів, що характеризуються відчуттям повного виснаження зі стійко зниженим фоном настрою. У таких ситуаціях людина, щоб розслабитися, починає приймати алкоголь. Поступово звичай «заливати горе горілкою» переходить у залежність і розвивається алкоголізм. Інші можуть такий стрес заїдати або навпаки відмовлятися від їжі, що призводить до дуже серйозних психологічних порушень, – каже Володимир Євгенович.

Часто люди, яким лікарі ставлять важкі діагнози, такі, як рак чи СНІД, починають дуже сильно зациклюватись на хворобі, від чого вона швидше прогресує.

– Можна ставитися зневажливо до своєї хвороби, а можна навпаки – зациклитися на ній, і від цього хвороба може розвиватися дуже швидко. Також є немало випадків, коли люди починають вірити в чарівні бади (біологічно-активні добавки – прим. ред.), заряджену воду й виліковуються. Усе залежить від того, наскільки людина себе налаштовує, – говорить Володимир. – Окрему нішу займають особи, які часто відвідують кабінети лікарів, міняють лікувальні установи з метою «розібратися» у своєму захворюванні, а наявність позитивної інформації від лікаря стосовно динаміки перебігу хвороби сприймається таким хворим як неуважність, відсутність людяності та бажання лікаря якнайшвидше розстатися з пацієнтом. І це ще більше злить пацієнта, і він ще глибше занурюється в хворобу. Згодом такий стан може перерости в синдром.

Лікування психосоматичних розладів — досить трудомісткий процес. У ньому мають брати участь лікарі-психоневрологи, оскільки найчастіше лікування не може бути ефективним без застосування фармакологічних препаратів, що заспокоюють, знижують тривогу, прояви депресії.

– Як правило, з проявами психосоматичних симптомів людині дуже важко впоратись самій, тому велику роль у лікуванні відіграє психотерапія. Одним із завдань психотерапії є змінити ставлення людини до стресу, що у свою чергу не дасть жодних шансів розвитку психосоматичних захворювань. Психотерапевт допоможе зрозуміти людині, що її щастя дійсно залежить від сприйняття того, що є навколо неї.

Тож, якщо вас раптом «прихопило», задумайтеся, а чи не почалася ця проблема, як-то кажуть «з голови», і вам вдасться перебороти недугу швидше.

Фото: diagnoz.net.ua