18 квітня в історії України та Вінниччини

У 1783 році після захоплення Кримського півострова Катерина ІІ видала указ про приєднання Криму, Тамані та Кубані до Російської імперії. Указ декларував також ліквідацію Кримського ханства. Туреччина, що теж мала претензії на Кримський півострів, нову війну почала аж у 1787 році, а у 1791 році був підписаний Ясський мир, що остаточно підтвердив право Російської імперії на Крим.

картина "Катерина в Севастополі". Автор невідомий

1906 року було затверджено Статут Подільського товариства «Просвіта». Перша Подільська «Просвіта» виникла на хвилі національного піднесення революційних подій 1905 року у Кам'янці-Подільському як спротив русифікаторській політиці царизму та самоусвідомлення прав української нації. На Вінниччині просвітницький рух почався з містечка Печера Брацлавського повіту, де духовним пастирем був отець Кульматицький, який і очолив перший осередок Товариства. У Вінниці перший просвітянський осередок був зареєстрований у березні 1917 році, очолював його Іван Юхимович Озерянський. Вінницька «Просвіта» утримувала симфонічний оркестр, опікувалася шкільництвом, мала власну друкарню, звідки вийшло багато україномовних підручників для шкіл, вищих навчальних закладів. Серед основних напрямків діяльності також були краєзнавчі дослідження. Просвітяни видавали навіть щоденну газету «Шлях». Найбільше піднесення «Просвіта» мала у 1918-1919 роках, особливо коли в місті перебували міністерства уряду УНР. З утвердженням радянської влади «Просвіта» була знищена, а її члени репресовані. Відродилася вона лише на зламі 90-тих років.

У 1939 році політбюро Центрального Комітету Комуністичної партії України розглянуло питання про відрядження слухачів до вищої школи НКВС СРСР. До літа проводили набір, з Вінниці мали набрати трьох людей.

1994 року українська делегація вперше взяла участь у найбільшому промисловому ярмарку в світі – у Ганновері. З того часу Україна щороку представляє свою експозицію. У ярмарку беруть участь 50-80 українських виробників щорічно, які представляють найрізноманітніші сфери української промисловості.

У 2014 році перший заступник голови СБУ Василь Крутов заявив, що антитерористична операція тепер вийшла на новий рівень – тепер вона спрямована на людську свідомість.

Того ж дня у Кривому Розі українські патріоти розпочали мітинг, випередивши таким чином мітинг сепаратистів.

Того ж дня на проукраїнський мітинг у Донецьку пройшло більше людей, ніж приходять на мітинги сепаратистів.

Торік Олександр Усик довів, що є справжнім інтерконтинентальним чемпіоном за версією WBO. Оскільки українець переміг, а росіяни програли, у Криму подейкують про те, що Олександру заборонять в'їзд на його Батьківщину – у Крим.

Олександр Усик, фото: firtka.if.ua

Того ж дня 50 разів сепаратисти порушували режим тиші. Загиблих немає, проте чотирьох було поранено.

В цей день народилися:

1891 року – український математик та механік Ілля Штаєрман, що народився у Могилів-Подільському. У довоєнний період викладає у Київському інституті народної освіти, у Військовій інженерній школі, у Київському університеті. Від 1943 р. працював у Московському інженерно-будівельному інституті. Він – автор близько 90 праць з теорії пружності, прикладної математики та будівельної механіки. Багаторічна педагогічна діяльність Іллі Яковича забезпечила підготовку великої кількості спеціалістів з вищою освітою, які внесли значний доробок у справу розвитку технічного прогресу України.

1926 року – фізіолог, доктор біологічних наук та професор Анатолій Косенко, що народився у Гайсині. У 1952 році закінчив Київський медичний інститут, де й працював від 1956 року, обіймаючи різні посади. Вивчав гіпоталамічну регуляцію функцій шлунково-кишкового тракту і кровообігу.

1927 року – український історик та краєзнавець Людмила Проценко. Створила понад 80 наукових праць з історії та методики архівної справи. Упорядник збірників архівних документів, картосхеми «Пам'ятки Києва, знищені у ХХ столітті». Автор численних статей у науковій та популярній періодиці, путівників-довідників «Київський некрополь» та «Лук'янівське цивільне кладовище», монографії «Історія Київського некрополя».

1947 року – український політичний діяч та вчений Василь Сухий, народився у селі Підлісівка Ямпільського району Вінницької області. Вчений у галузі фізико-технічних і фізико-технологічних основ сенсорної та функціональної електроніки, мікро- й оптоелектроніки. Член-кореспондент Національної академії наук України (1997), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Не забувайте вітати – Павла та Григорія!