2 червня в історії України та Вінниччини

1918 року владу гетьмана Павла Скоропадського офіційно визнало міжнародне середовище. Першими це зробила Австро-Угорщина та Німеччина. Німеччина, як наслідок, узяла під свій контроль зовнішню та навіть внутрішню політику Української Держави. Через невдоволення населення деякими реформами гетьмана (або їх відсутністю), до влади, через переворот, прийшла Директорія Української народної республіки.

Павло Скоропадський, фото: we.org.ua

У 1920 році у Вінниці розглянули текст декларації від уряду Директорії та проголосували за остаточний його варіант на вечірньому засіданні; ухвалено проект постанови про скасування головного комісаріату уряду УНР.

1933 року по закінченню колгоспної роботи селянам Вінниччини видавали 400–600 г хліба тим, хто виконав норму, іншим – «хліб не видається». Норму не виконували «зазвичай лише дуже виснажені». Знову зустрічаються випадки смертності від голоду та опухання. Досі відсутня допомога Червоного Хреста, страхових кас, взаємодопомога, що чиновники відпочивають на курортах Криму, Кавказу, а «тут в селі Четвертиновка з 1-го січня поточного року померло від голоду 425 осіб», з них 180 колгоспників, а пухлих від голоду 368 осіб, відтак було мало сподівань на їх порятунок, а «таких четвертиновок добрий десяток в одному Тростянецькому районі».

У 1990 році створили державні заказники республіканського значення "Бритавський" (що знаходиться у Чечельницькому районі Вінницької області), "Рись" (Волинська область) та "Червонобережжя" (Полтавська область).

2010 року депутати Національної асамблеї Квебеку одноголосно прийняли законопроект про визнання Голодомору 1932-33 років геноцидом українського народу та проголосили День пам'яті жертв Голодомору, який мав відзначатися кожної четвертої суботи листопада.

У 2014 році на Вінниччині сильні дощі перетворилися на стихійне лихо і затопили 12 будинків.

Того ж дня Юлія Тимошенко повідомила, що має намір розформувати партію ВО «Батьківщина».

Торік внаслідок бойових дій загиблих українських військовослужбовців немає, 8 – було поранено.

В цей день – 2 червня – народилися

1807 року – український маляр та педагог Іван Сошенко. Один із найближчих друзів Тараса Шевченка, взяв активну участь у його визволенні з кріпацтва. В 1832–1838 роках навчався у Петербурзькій академії мистецтв; з 1839 — викладач малювання у Ніжинській, Немирівській (з 1846) і з 1856 київських гімназіях. Із збережених творів Сошенка відомі: «Портрет бабусі Чалого», «Жіночий портрет», «Хлопчики-рибалки», «Продаж сіна на Дніпрі» (1857); пейзажі; ікони.

1926 року – фармаколог та публіцист Віталій Западнюк, що народився у селі Тростянчик Тростянецького району Вінницької області. Досліджував вікові особливості дії ліків. Розробив цілу низку геріатричних препаратів для уповільнення процесів старіння. Автор публікацій про видатних земляків, зокрема Данила Заболотного «Царить в законі розбійня: невідомі сторінки з життя академіка Данила Заболотного».

1928 року – український музикознавець та фольклорист Леопольд Ященко. Автор творів: кантата «Поема про Україну» (1954), пісні та хори на власні тексти, обробки народних пісень, понад 100 статей з питань музичної культури та фольклору, сценаріїв фольклорних свят, музичних творів.

1929 року – українська писанкарка у Франції Галина Хоткевич. Популяризатор життя та творчості свого батька — українського письменника, музиканта та громадсько-політичного діяча Гната Хоткевича (була його наймолодшою донькою). Авторське зібрання писанок заповіла перевезти в Україну, в будинок-музей свого батька на Харківщині.

Галина Хоткевич, фото: khotkevych.info

1942 року – український художник-аніматор Едуард Кирич. Художник-постановник серії мультфільмів про козаків - «Як козаки у футбол грали», «Як козаки наречених визволяли», «Як козаки сіль купували», «Як козаки олімпійцями стали», «Як козаки мушкетерам допомагали», «Як козаки в хокей грали», а також творів «Енеїда» та «Лис Микита».

До речі, сьогодні, 2 червня, своє професійне свято відзначають працівники водного господарства!

Не забувайте вітати – Івана, Олександру, Олексія та Микиту!