Медіа-центр "ВЛАСНО" до Дня Українського козацтва та Дня захисника України започатковує проект під назвою "Нескорені Вінничани". Він розкриватиме героїчні сторінки української історії, які є або не надто відомі або недостатньо популярні. Ключова увага приділятиметься саме тим подіям та постатям, які пов'язані із Вінниччиною.

Кожного дня, починаючи з 1 по 14 жовтня на сайті Vlasno.info з'являтиметься стаття, присвячена історії нашого краю.

З давніх-давен територія Поділля ставала кордоном для чималої кількості держав та об'єднань племен. В часи, коли ще не постала Давньоруська держава сучасну територію Вінниччини населяло східнослов'янське плем'я тиверців.

Вперше про них та їх непокірних сусідів уличів згадується у "Повісті минулих літ", де оповідається, що близько ІХ ст. н.е. тиверці разом з уличами мешкали в районі таких річок як Дунай та Дністер. Їх поселення доходили аж до самого Чорного моря.

Історик Олександр Коваль у Холодному Яру


— Це було плем'я досить войовничих людей, які мали розвинену культуру боротьби з агресором, — розповідає історик та краєзнавець з Гнівані Олександр Коваль. — Чого вартують лише вириті ними оборонні вали навколо Тиврова!

За словами чоловіка, на території місць, де мешкало це слов'янське плем'я, знаходять чимало різноманітної зброї:

— Тиверці володіли багатьма способами захистити власні землі. Відбивали ворожі атаки та самі ходили в походи. Озброєння, яке вони мали також є досить цікавим: від різного роду мечів, в тому числі кончарів, до кистенів, якими користувалися згодом і козаки. В одній з могил археологи знайшли якось кистень із шкіряним ремінцем довжиною півтора метри, який чіплявся на руку.

кистень, фото: tforum.info

Войовничість тиверців стала в пригоді київським князям. Якщо Аскольд та Дір, судячи з літописів, протистояли їм, то Олег пішов на військовий союз. Цілих два походи на Царгород (так в літописах називали столицю Візантії Константинополь) здійснили предки вінничан під проводом Віщого Олега у 907 році, а потім й Ігоря у 944 році.

На відміну від сусіднього племені уличів, тиверці в Х ст. Увійшли до складу Давньоруської держави зі столицею у Києві. Після чого могли розраховувати на підтримку могутнього війська, але наступ кочівників виявився сильнішим.

Наступними століттями воїни-хлібороби вимушені були залишили південні землі та відійти до Карпатських гір та Волинських лісів. Деякі дослідники вважають, що саме тиверці могли бути зокрема предками гуцулів.

— Частина тиверців зберігала власні звичаї і за моїми дослідженнями досить пізно прийняла християнство — аж у XVI столітті. Мандруючи, вони зробили коло і після всіх поневірянь частина їх знов почала освоювати землі Дикого Поля аж до Запоріжжя, — припускає Олександр Коваль.

Цікаво, що найдавніший в Україні дохристиянський слов'янський храм, розташований в Буші Ямпільського району. Але водночас із цим на території Вінниччини є і настільки давні осередки християнства, як чоловічий монастир у скелі біля Лядової Могилів-Подільського району.