Кіборги з Міжнародного Донецького аеропорту імені Сергія Прокоф'єва протримали лінію незламності 242 дні. Київські студенти на залізничній станції Крути тримали бій п'ять годин: чотири сотні юнаків, що невміло користувалися зброєю стримали наступ чотиритисячної більшовицької армії Муравйова.

Передумовою виступу студентів був Четвертий Універсал уряду УНР, який закликав до боротьби з більшовиками. Після цього на зборах студентів Київського університету Св. Володимира було оголошено про створення студентського куреня Січових Стрільців. Схожі заклики стали появлятися і у пресі: чи то нотки пропаганди, чи заклик захисту Батьківщини, чи звичайна мова ворожнечі.

«Прийшов грізний час для нашої Батьківщини. Як чорна гайворонь, обсіла нашу Україну російсько-„большевицька" грабіжницька орда, котра майже щодня робила у нас нові захвати, і Україна, одрізана звідусіль, може врешті опинитись в дуже скрутному стані.
В цей час Українська фракція центру Університету св. Володимира кличе студентів-українців усіх вищих шкіл негайно прийти на підмогу своєму краєві і народові, одностайно ставши під прапор борців за волю України проти напасників, які хочуть придушити все, що здобуто нами довгою, тяжкою героїчною працею. Треба за всяку ціну спинити той похід, який може призвести Україну до страшної руїни і довговічного занепаду. Хай кожен студент-українець пам'ятає, що в цей час злочинно бути байдужим...
Сміливо ж, дорогі товариші, довбаймо нашу скелю і йдімо віддати, може, останню послугу тій великій будові, яку ми ж самі будували — Українській державі! Записуйтесь до „Куреня Січових Стрільців", який формується з студентів Університету св. Володимира та Українського Народного Університету, звідки, мабуть, ми будемо розподілені серед декотрих українських військових частин, для піднесення культурно-національної свідомості та відваги...», – гласили тогочасні газети.

Усупереч радянським теоріям, вступ до куреня був винятково добровільний, єдиною погрозою для небажаючих був бойкот та можливе виключення зі складу студентів.

Під час перебігу військових дій, цей бій вирішального значення не мав (боєздатність ворога втрачено на чотири дні), проте у свідомості українців тоді і тепер вчинок столичної молоді залишиться героїчним та безстрашним. 27 юнаків потрапили в більшовицький полон, після чого були страчені. Поховані на Аскольдовій могилі в Києві.

Між іншим, внаслідок розпуску армії, уряд УНР "кочував" до Вінниці, в приміщення нинішнього "Савою".

А завтра у Вінниці пройдуть смолоскипні марші із вшанування пам'яті загиблих молодих українців. Заходи розпочнуться орієнтовно о 17:30 біля вінницької вежі. Кінцева точка маршруту — пам'ятник Січовим Стрільцям.