Радянська тоталітарна машина знищувала й найвідданіших їй "псів режиму" та звичайних виконавців. Чимало керівників Комуністичної партії не пережили "великий терор".
Журналісти Vlasno.info неодноразово писали на тему злочинів радянської влади на території України і Вінницької області зокрема. І сьогодні прожовжують тему Голодомору.
Хто розпочинав Голодомор в Україні?
— Голод вразив українські села ще восени 1928 та навесні 1929 років внаслідок примусової колективізації, політики розкуркулення, а також вимерзання значної частини озимини, — наголошує історик Василь Марочко.
Ознаки голоду спостерігалися вже у червні 1930 року на території Могилівської округи — адміністративно-територіальної одиниці Української СРР, що об'єднувала 14 районів на півдні сучасної Вінницької області. За тогочасними свідченнями, людям дуже бракувало хліба, проте була можливість харчуватися картоплею.
Діти збирають мерзлу картоплю у селі Удачне Донецької області (початок 1930-х)
Фото: memorialholodomor.org.ua
Восени 1931 року та першій половині 1932 року радянська влада розпочала організовано конфісковувати хліб і продовольство, вилучати насіннєві фонди.
Голова уряду УСРР Влас Чубар в листі від 10 червня 1932 року писав про опухлих і померлих людей. На той час мова йшла про територію мінімум 100 районів, на якій мешкало близько 9 млн осіб.
Влас Чубар під час виступу
Фото: archives.gov.ua
Чубара згодом призначили наркомом фінансів СРСР, але навіть членство у Політбюро ЦК КПРС не врятувало його від смерті. Власа Яковича, який народився на території сучасної Запорізької області в українській селянській родині, розстріляли 26 лютого 1939 року після арешту в червні 1938 року.
Визискування сільського населення України поставило чимало населених пунктів на межу голодної смерті вже у 1932 році. Але керівництво партії вважало, що будь-якою ціною треба виконати план.
Лазарь Каганович, який разом з В'ячеславом Молотовим приїхав на ІІІ Всеукраїнську конференцію КП(б)У у липні 1932 р., гостро розкритикував місцеве керівництво у провалі колективізації. І відкинув їх пропозиції по зменшенню норм хлібозаготівель в Україні.
Молотов, Сталін та Каганович на трибуні Мавзолею
Фото: nnm.me
Тоді ж Молотов та Каганович в листі до Сталіна звітували про підсумки першого дня в Україні:
— Всі члени Політбюро ЦК КП(б)У, включно зі Скрипником, висловилися за зниження плану. Посилаються на недосів 2,2 мільйонів гектар зернових і гибелі 0,8 мільйонів гектар озимих. Ми категорично відмовилися переглянути план, вимагаючи мобілізації партійних зусиль для боротьби з втратами, розбазарюванням хліба й для укріплення колгоспів.
Старого українського комуніста Миколу Скрипника, очарованого утопічними ілюзіями, призначили у жовтні 1932 року відповідати за виконання хлібозаготівель на Дніпропетровщині. А згодом взагалі увільнили від політичної діяльності. Він скінчив життя самогубством 7 липня 1933 року у Харкові, передчуваючи, що майбутні репресії неминуче торкнуться й його.
Доля керівників Голодомору на Вінниччині
27 лютого 1932 року Вінницький обласний виконавчий комітет очолив Олександр Лісовик. Як і Микола Скрипник, й тогочасний секретар ЦК КП(б)У Панас Любченко, він починав політичну кар'єру в лавах Української комуністичної партії (боротьбистів). Пізніше цей рух підтримав більшовицьку окупацію України і влився до владних структур. Однак, надовго затриматись у владі "боротьбистам" не вдалося. Самого Лісовика, на той час першого заступника наркома харчової промисловості УРСР, заарештували 2 липня 1937 року як учасника "антирадянської терористичної націоналістичної організації". Розстріляли колишнього очільника Вінниччини 24 жовтня 1937 року в Києві.
Новина про обрання Триліського у вінницькій газеті "Більшовицька Правда"
В жовтні 1932 Олександра Лісовика на посаді змінив Олексій Триліський, також колишній "боротьбист". У приватних розмовах, за спогадами його товариша Самутіна, він неодноразово висловлював особисту незгоду з політикою Москви:
— Ти подивися, який галас здіймається 1-го серпня, коли потрібно заготовляти хліб. Якби ставилися до справи хлібозаготівель не з погляду висмоктати побільше з українського мужика, то з України можна було не тільки взяти, але й дещо вкласти в сільське господарство.
Проте, до порад колишнього агронома прислухались не для того, щоб використовувати його особистий досвід, а з метою "шиття справи". Розстріляли його 25 листопада 1937 року.
Колгоспники в залі суду над колишніми членами Якушинецької сільради 1931 рік
Фото: memorialholodomor.org.ua
Так само недовго протримався на посаді перший секретар Вінницького обласного комітету КП(б)У Микита Алексєєв у 1932 році. Його арештували 1937-го, коли він був секретарем легкої промисловості УРСР, а розстріляли на початку вересня. А його наступник Володимир Чернявський помер 1939 року в ув'язненні.
Роман Бегайло був другим секретарем Вінницького обкому з 1932 по 1936 роки
Фото: knowbysight.info
Другого секретаря Вінницького обкому КП(б)У Романа Бегайло заарештували вже після його призначення до Центрального Комітету партії у 1937 році, а розстріляли наступного року.
Всі ці люди так чи інакше були причетні до заходів, що сприяли Голодомору 1932-33 років на Вінниччині. Як бачимо, вони самі стали мішенями тієї тоталітарної машини, на яку колись працювали.
У підготовці цього матеріалу використано статті газети "Більшовицька Правда" за друге півріччя 1932 року та видання "Реабілітовані історією. Вінницька область. Книга 1".
Додати коментар
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter