Біля села Попівка Липовецького району археологи знайшли унікальне поховання, яке датується III-IV століттям нашої ери. Інформація про це з'явилась на сайті Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба", повідомляє Vlasno.info.

Вчені уже дослідили 18 поховань, які відносяться до Черняхівської культури, що була поширена на території України у III-IV столітті нашої ери.

- Представники цієї культури хоронили померлих звично для нас, викопуючи могили у землі. Абсолютна більшість поховань орієнтовані головою на захід і лише одне має північну орієнтацію. Власне, це поховання належить до знатних прошарків населення, адже окрім відмінного тілопокладення цю могилу також відрізняє супровідний інвентар. Поруч з ним виявили керамічний посуд, елементи прикрас та одягу, що свідчить про те, що особа при житті була досить заможною», - пояснює керівник експедиції, заступник директора Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" - ІА НАН України, кандидат історичних наук Тарас Милян.

Дослідження на пам'ятці археології Попівка-1 відбуваються в рамках рятівних археологічних досліджень у зоні капітального ремонту магістрального газопроводу «Уренгой–Помари–Ужгород». Разом з пам'яткою Попівка-1, в рамках проекту, археологи також досліджують ще три пам'ятки археології: поселення черняхівської культури - Попівка-2 та два поселення бронзового часу біля сіл Тягун і Троща (Іллінецький район Вінницької області).
Дослідження пам'ятки археології Попівка-1 відбуваються в рамках рятівних археологічних досліджень у зоні капітального ремонту магістрального газопроводу «Уренгой–Помари–Ужгород». Разом з пам'яткою Попівка-1, в рамках проекту, археологи також досліджують ще три пам'ятки археології: поселення черняхівської культури - Попівка-2 та два поселення бронзового часу біля сіл Тягун і Троща (Іллінецький район Вінницької області).
Дослідження на пам'ятках розпочалися у лютому і триватимуть до середини квітня. До роботи залучено кілька десятків археологів зі Львова, Тернополя, Києва, Полтави, Чернігова та Харкова.

Фото зі сторінки Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" у соцмережі Фейсбук