18 лютого 2014 року Верховна Рада планувала внести зміни до Конституції України, які би обмежували повноваження Президента, тодішні опозиційні фракції вимагали повернення до Конституції 2004 року. Проте канцелярія Верховної Ради за вказівкою спікера Рибака не реєструвала цей проект. Повноцінна сесія не відбулася.

Колона активістів Майдану вирушила до приміщення Верховної Ради із мирним протестом. Проте в урядовому кварталі їх вже чекали спецпідрозділ "Беркут" та бійці внутрішніх військ України. Рік тому в Києві було сонячно, один градус тепла.

Снайпери на дахах будівель, сльозогінний газ, гумові кулі, кров на бруківці, світлошумові гранати, помпові рушниці, БТР-и, водомети. З цим довелося зустрітися мирним протестувальникам. А ще — Маріїнський парк, в якому переодягнені спецпризначенці, так званий "пропрезидентський табір", або ж просто "тітушки", кидали каміння у протестувальників з-за спин "беркутівців".


Пшонка заявляв про "найсуворіше покарання" для організаторів та учасників акції, але хлопці ішли в наступ.

Сергій Дідич, Володимир Кіщук, Сергій Шаповал, Ігор Сердюк, Зураб Хурція, Антоніна Дворянець, В'ячеслав Веремій, Валерій Брезденюк, Андрій Корчак, Володимир Наумов, Олександр Капінос, Олександр Плеханов, Яків Зойко, Володимир Кульчицький — сьогодні Україна згадує цих чоловіків, які із дерев'яними щитами пішли проти снайперських куль 18 лютого за свободу. Пішли й не повернулися.

О 16:50 у Михайлівському Золотоверхому монастирі били у дзвони. Вдруге після навали хана Батия на Київ, вперше — коли прихистив студентів кривавого світанку 30 листопада.

Між іншим, рівно рік тому, надвечір'ям 18 лютого, Міністерством внутрішніх справ було анонсовано проведення антитерористичної операції на Майдані Незалежності. Яка триває і зараз, лише на Сході? Здається, масштаби АТО в Києві тоді та на Донбасі зараз колосально відрізняються.

Ближче опівночі опозиціонери пішли на переговори із Януковичем. На Майдані Незалежності, на Софійській та Михайлівській площах згасло світло.