Завдяки сумлінній праці небайдужих людей, у Жмеринській ЗОШ №3 було відкрито Музей Голодомору, повідомляє vlasno.info.
Як розповіла нам заступник директора Любов Тризно, він був створений у 2014 році і являв собою одну невеличку кімнатку, у якій вчителі та учні зібрали спогади та світлини тих страшних часів.

— Цей музей не залишив байдужим нікого. Кожен відвідувач після перегляду експозиції, виніс для себе щось важливе, переосмилив, — говорить Любов Тризно. — З кожним роком експонатів ставало дедаліі більше: щось доповнювали вчителі та учні, щось приносили зовсім випадкові люди, які залишились під враженням від відвідин музею. Зараз це дев'ять повноцінних стендів, наповнених болем,слізьми і неймовірною тугою. Цей музей — живий!

У ньому проводяться тематичні зустрічі та диспути; відзначаються сумні дати, такі як День пам'яті Небесної Сотні, День пам'яті жертв Голодомору, політичних репресій тощо. Тут встановлено дзвін, який відлунює тривогою у пам'ятні дати, є копія Хреста, встановленого у Києві на Михайлівській площі на честь жерт геноциду.

У цьому музеї зустрілись минуле і теперішнє,бо не могли засновники музею обійти тему АТО та Революції Гідності. Дякуючи директору ЗОШ№3 Світлані Білан заступнику директора Любові Тризно, вчителям історії, учням та просто небайдужим людям, у Жмеринці є змістовний та насичений енергетикою музей, який не залишає людей байдужими і допомагає у виховання підростаючого покоління.

Зі спогадів Надії Андріївни Черемховської, 1927 року народження: "Господи, як же ми чекали весни, сонечка та перших листочків, бо ж то була наша перша їжа. Дерева не встигали розвиватись, а ми як саранча обїдали усе-усе... Як же боліла душа у батьків, які бачили своїх знесилених, опухлих від голоду діточок..." Такої важкої долі зазнали усі тогочасні діти, це назавжди закарбувалось у їхній пам'яті. Дуже важливо, щоб це страшне лихо не забувалось поколіннями нащадків, щоб люди вміли цінувати та поважати один одного, мирне небо над головою. Саме з такою метою створюють музеї.

Елена Швець, 13 років, м. Жмеринка

Від редакції:

Тема Голодомору обговорюється зазвичай поближче до пам'ятних дат, і не завжди люди свідомо ставляться до хліба у інші дні. Журналістка Vlasno.info Віта Омельчук провела соціальний експеримент, у якому показала — чи піднімають люди хліб, який лежить на дорозі. Подивіться відео, ви будете вражені: