Символічно, у день Соборності України, редакція Vlasno.info презентувала вінничанам демо-версію фільмів «Таємнича Вінниччина. Репресії 30-х років». Історія, яку не розказували у школі, репресії, про які замовчує весь світ, відзняли та представили суспільству журналісти Vlasno.info Любов Завальнюк та Володимир Романенко.

Захід відбувся 22 січня у Вінницькому молодіжному центрі «Квадрат». Перед презентацією фільму глядачі стали свідками тематичного перфомансу, у бункері були встановлені локації історичного характеру, які створювали моторошну атмосферу та нагадували про події тих часів.

На початку презентації, організаторка заходу запросила гостей до першої тематичної інсталяції. Біля білої стіни стояли людські силуети та радянська табуретка із колючим дротом.

– Це – точка неповернення, для мільйонів репресованих українців. Яким був шлях нашої нації в ті жахливі роки, від колиски і до розстрілу, вам розкажуть сьогодні люди, які це пережили.

Дійсно, до публіки виходили люди, які розповідали історії замордованих радянським режимом українців від першої особи. Згодом очевидці Голодомору розкажуть про страшні роки вже з екрану.

Раніше не тільки українське населення, а й книги підлягали репресіям. Їх авторів саджали за грати та ставили мітку «заборонена література». Про літературу із спецфондів, нам розповіли працівники бібліотеки ім. Тімірязєва, а журналістка Vlasno.info, Любов Завальнюк, вже зайняла перше місце на конкурсі аматорського кіно на Вінниччині, із фільмом про книги, які були заборонені до перегляду.

На наступній локації, про репресії священників та віруючих, нам розповів православний священник Назарій Давидовський. Він приміряв на себе образ Інокентія Тихонова, Владики Вінницького, якого розстріляли у вінницькому НКВС, та пояснив, якими сміливими були ті, хто не зрікся віри.

А на іншій локації, глядачам вдалось дізнатись історію засновника краєзнавчого музею у Тульчині, Іполіта Зборовського. Ведучий «Радіо Такт», Юрій Квітень розповів від першої особи про те, що пережив за своє життя митець.

Згадуючи про тридцяті роки, не можна було не згадати страшні роки Голодомору. Завдяки вихованцям театральної студії «Мельпомена», глядачі мали можливість перенестись у ті часи та дізнатись про життя двох молодих дівчат з Теплицького району. Не зважаючи на юний вік, акторки змогли вдало розповісти історії дівчат Ганни та Мотрони, багатьом глядачам було важко стримати сльози. Акторки зізнались, що готуватись до заходу було дуже важко.

– Коли я вчила текст, то дуже плакала, – розповіла Діана, яка грала роль Мотрони. – Важко усвідомити, що тебе могла вбити і з'їсти рідна мама.

Її подруга Катя грала роль Ганни, яку вбив, щоб з'їсти власний чоловік.

– Під час перфомансу, я ледве стримувала сльози. Одна справа, коли ти виконуєш роль неіснуючого персонажу, і зовсім інша, коли ти розумієш, що це відбувалось у реальному житті, – схвильовано про свої переживання говорить дівчина.

Після перфомансу, гості переглянули демо-версію чотирьох фільмів, у яких йдеться про гоніння на українську літературу, репресії віруючих у Бога, української інтелігенції польського походження та Голодомор

– Більшість людей тільки в загальному знають щось про Голодомор та репресії тих років. Про те, як саме на Вінниччині відбувались ці трагічні події, мало хто знає. Ми ж вирішили, поки є живі свідки, зафільмувати тих, хто памятає як це було, поспілкуватись з очевидцями, які пережили Голодомор, були вислані, чи все життя прожили як родичі "ворогів народу", – говорить керівник медіа центру Ольга Маліновська. – Страшні історії... але ж вони були, на жаль, на нашій землі. Про це треба говорити, бо історія завжди повтрорюється, якщо не зробити висновки. Як керівник медіа центру "Власно", буду робити все, аби у журналістів були всі можливості для подальших зйомок історичних фільмів про рідну Вінниччину.

Володимир Романенко, відео-оператор, який об'їздив разом з ведучою всі райони Вінниччини, розповів нам, про те, що залишилось за кадром.

– Над цим проектом ми працювали півроку. Нам допомагали майже всі до кого ми звертались. Багато інформації залишилось за кадром, зокрема, як ми намагались проникнути у катівню НКВС у Тульчині разом з Олегом Новіковим, волонтером із Тульчину. В костелі, у Тульчині, ми натрапили на людські рештки, коли досліджували пограбований комуністами некрополь. Спочатку, ми хтіли відзняти одну серію, але вийде сім, тому, що куди б ми не їхали, скрізь зіштовхувались з неймовірними історіями життя. Історіям із Спілки Репресованих дітей присвятимо взагалі окремий фільм. Сьогодні презентуємо перші чотири.

Після презентації фільму, глядачі ще довго обговорювали події тих часів та ділились своїми історіями. Більшість вінничан, не знають про масові вбивства людей на території теперішнього вінницького парку та про репресії над нашими предками, хоча завдяки їм ми сьогодні святкуємо день Соборності України. Ті часи є підтвердженням того, що ми, об'єднавшись подолаємо всі біди та переможемо ворогів.

Цього року медіа центр «Власно», планує випустити у світ не лише фільми «Таємнича Вінниччина. Репресії 30-х років», вже проводяться зйомки історичних кінострічок на тему культури, спорту, містобудування та легенд Поділля.

Захід було реалізовано завдяки Департаменту соціальної політики та молоді у Вінницькій області в рамках програми Патріотичного виховання. Особлива подяка «Терамаре» за підтримку заходу та організації смачного чаю та печива.

Фото Vlasno.info