Орієнтовно в середині березня під Вінницею тривали запеклі бої між козацтвом та польською шляхтою.

Полк Івана Богуна прийняв на себе один з головних ударів ворога, затримав його, надавши поразки та сповільнив наступ на територію України. Попри чисельну перевагу тодішнього ворога — поляків — українські козаки вистояли, бо мали бойовий дух, прагення до перемоги та бойовий досвід предків.

Польська кіннота намагалася оточити військо, але вправні маневри українських вояків розбили вщент ці спроби. Іван Богун вдав, що відступає. Та це була військова хитрість: він заманив їх на ту частину Південного Бугу, де козаки напередодні прорубали лід, притрусили його сіном та снігом. Польські і коні, і воїни пішли під кригу.

Захист Вінниці, з точки зору військово-стратегічної, був майстерним та обдуманим: козаки планово переходили від однієї лінії укріплень до іншої, вдало працювала артилерія. 20 березня знята оборона міста.

А за кілька століть від цих подій, 22 березня 2015 року о 11.00, вінничани зберуться біля пам'ятного знаку Іванові Богуну та вшанують полководця, його дії під час оборони Вінниці XVII століття.