Сьогодні, 14 серпня, в народі відзначається один з трьох великих церковних свят, присвячених Спасителю - Маковія або Маковий Спас. З цього дня починається Успенський піст, який триває 2 тижні - до 28 серпня. Перший Спас, як його іноді називають - це велике свято для всіх християн, оскільки здавна в цей день відзначається відразу кілька значущих подій. Більше про історію свята та народні традиції розповість кореспондент Vlasno.info.

В християнській традиції це Свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього прийшло до нас з Візантії, де було встановлене не пізніше ІХ століття. Воно полягало у перенесенні з імператорського палацу до храму Святої Софії частини, як вони вважали, Хреста Господнього. Протягом двох тижнів цю святиню носили по Константинополю з метою «відвертання хвороб», для очищення міста від злих духів, які, за давніми віруваннями, приносили епідемії страшних хвороб. За допомогою хреста освячували воду, щоб вона стала чистішою. Також за його допомогою у спеку намагались викликати дощ.


В біблейській традиції з цим святом збігається і день пам'яті семи мучеників Маккавеїв, їхньої матері Соломонії і вчителя Єлеазара, які в 166 році до н. е. прийняли мученицьку смерть від сирійського царя Антіоха Епіфана за свою віру. У православній традиції Маккавеї уособлюють символ непорушності в дотриманні християнських заповідей. Святі мученики Маккавейські загинули в сирійському місті Антіохії. Назву «Маккавеї» одержали від Юди Макавея, головного ізраїльського героя в тодішній боротьбі за рідний край.


Вважається, що назва свята Маковія відбулося шляхом накладення імені Маккавей і співзвучного з ним рослини маку, який дозріває до цього часу.

В древніх слов'ян це дохристиянське свято. Поєднання на основі стародавніх народних календарних і хліборобських звичаїв із церковними православними відбулося органічно. І призвело до того, що у церкві стали святити зілля, волошки, м'яту, мелісу, руту, любисток, чебрець; чорнобривці, гвоздики, майори, флокси, айстри, волове око тощо. Головне – мак у маківках.


Свячені трави та квіти клали у купіль дитині, щоб росла здоровою, відваром мастили скроні, щоб не боліла голова. Із свячених волошок робили кропильце, коли кропили свяченою водою молодих на весіллі або проводжали когось у далеку путь. Мак, квіти й зіллячко зберігали цілий рік за образами, щоб заварювати в разі потреби.

Свячене зілля кидали у колодязь, щоб посвятити в ньому воду. Її вважали корисною для вагітних, породіль, малих дітей і для всіх, хто захворіє.

М'яту, мелісу, чебрець, волошки використовували для ушляхетнення напоїв – узвару, а особливо варенухи; на м'ятній чи мелісовій воді замішували пряники.

Дівчата й жінки, які йшли святити зілля, мак і квіти, повинні були перед тим добре попоїсти, щоб наступного року дочекатися щедрого врожаю, і не лише на мак, а й на хліб і городину, на фрукти і ягоди.

Вранці лине до церкви цілий карнавал яскравих квітів. Дівчата, жінки, хлопці й чоловіки, всі по-святковому вбрані, йдуть до церкви й несуть на посвяту квіти та трави.


Поміж звичайним городнім маком дівки-чарівниці часто святять ще й мак-видюк, що в народному знахарстві вживається як засіб проти чародійства: цим маком треба обсипати дім, і всі вроки та хитрощі відьми пропадуть безслідно.

Вірили, що коли «видюк» освятити три, сім або дев'ять разів, то його сила ставала непереможною. Цей день належав дітям та дівчатам. Дорослі дівчата також святкували й не працювали в цей день. Вони збиралися, ходили в ліс по трави, збиралися гуртками, проводили свої жартівливі ігри, а в лісі співали спасівські пісні.

Дівочими чарівними квітами в маківській квітці були любисток, чебрець, ласкавці, кудрявці. До «маківської квітки» додавали голівку невеличкого соняшника, все пов'язували червоною стрічкою, щоб уся родина була здоровою. Дехто додавав кілька стеблин конопель чи льону. Бувало, голівки маку в'язали в окремий букет.


У селі Стіна Томашпільському району Вінницької області і навколишніх селах маковейки називають «трійцями». Туди кладуть татарник колючий, миколайчики, цикорій дикий, полин гіркий, деревій, мелісу. До складу трійці також обов'язково кладуть кілька великих голівок маку, а якщо мають, то і дикий мак (видюк), колоски жита і пшениці, а також садові квіти. Іноді в трійцю кладуть невеликі за розміром квіти соняшнику. Господині можуть додавати і інші квіти та трави, користуючись власними смаками. Всередину маковейки вставляють велику воскову свічку. Не виключено, що в більш давні часи було три свічки, сплетені внизу воєдино, від яких збереглася назва «трійця». Трійцю зберігають протягом року біля ікон, вона прикрашає оселю, сповнює її гарними пахощами, слугує оберегом, а при потребі її використовують для лікування членів родини і худоби.


Свяченим маком захищалися від відьом і упирів, а також обсипали хату та худобу від вроків. Ця традиція збереглась і до наших днів. Наприклад, перед тим, як увійти в новий будинок, відвідати недобрих людей або внести новонародженого в будинок, рекомендується посипати свяченим маком біля порога і по кутах житла.

Також в Спас Маковей святили свіжозібраний мед в сотах, а потім їм щедро пригощалися. Традиційно на свято готували пироги, вареники, пряники з маком і медом, а також улюблені дітьми печені коржі, які дрібно ламали і заливали медом і розтертим маком.

На Маковія обов'язково святиться вода в річках, озерах, колодязях та інших водоймах. Вона вважається цілющою і цінується не менше Стрітенської води. У такій воді купалися самі, купали худобу, щоб вигнати хворобу і очиститися від вроків.

Читайте також, Сьогодні за маківки не штрафують: вінничани святкують Маковія

Фото:  Телерадіокомпанія РИТМ, Енциклопедія краси, Podrobnosti, Вікіпедія.