Він прожив недовго. Проте, іще за життя став національним героєм, улюбленцем народу, оспіваним у піснях та думах, возвеличеним у переказах та легендах.

Данило Нечай – поборник козацької слави та селянської волі. Визначний військовий і політичний діяч, один з організаторів національно-визвольних змагань українського народу середини XVII століття, полковник брацлавський.

Про нього писали: «...один із найголовніших серед повстанців бунтівник, якому самі козаки віддають перше місце після Хмельницького».

Нечай брав участь у здобутті козаками Кодака, у битві під Жовтими водами та під Корсунем. Здобув Бродівський замок. Відзначився в боях на Вінниччині та під Меджибожем.

Як брацлавський полковник брав участь у битвах: під Старокостянтиновом, де відбив штурм війська Речі Посполитої та битві під Пилявцями. Бився за Львів та Замостя.

Почуттю гумору цьому полковникові можна лише позаздрити. У листі до брацлавського старости М. Калиновського у відповідь на похваляння захопити полкову «столицю» Нечай пише:

«...Прошу до Браслава, до дому мого, на добрий мід, на куфу-другу вина. Маю на той обід і кілька штук армати і пороху кілька бочок — будемо собі стріляти на здоров'я!»

Читайте також: на Вінниччині Устим Кармелюк очолив повстанський рух проти російської влади.