На Вінниччині відроджують унікальну традиція гончарства, яка була "загублена" ще в ХІХ столітті, повідомляє Vlasno.info.

У місті Бар Вінницької області досліджують кераміку та планують відродити місцеве гончарство. Створивши унікальну візитівку, громада планує розвивати туристичний потенціал області

Спеціаліст соціально-гуманітарного відділу з питань культури Барської міської ради та один з ініціаторів відродження Барської кераміки Роман Григор'єв каже, що колись місто славилось розвинутим гончарним мистецтвом, проте через події ХХ століття техніка загубилась.

"У XVII-XIX столітті місто Бар славилось розвинутим гончарним мистецтвом. Тут працювали декілька поколінь гончарів, які створили унікальний продукт з особливим, неповторним оформленням. Але у XX столітті через події голодоморів, війн та репресій традиція була втрачена", - розповідає Роман Григор'єв.

На сьогодні у Барській громаді є передумови для відродження народного промислу, а саме: значні поклади білої глини та зразки давньої кераміки. Ініціатори відродження забутої традиції вважають, що детальне вивчення уцілілих фрагментів дозволить визначити методику творення барської кераміки.

Вже у вересні поточного року на базі Барської загальноосвітньої школи №4 відкриють Навчально-показову майстерню-студію народних промислів "БарВінОК". Керувати школою доручили місцевому гончару та етнографу Максиму Біньковському, який погодився стати першим, хто буде відроджувати і надалі розвивати забутий промисел.

"Мені завжди хотілося щось зробити з барської білої глини, адже гончарством тут вже більше 100 років ніхто не займається. Поки карантин, спробували вдома, виявилося, що це не так страшно. Провели пошукову роботу, знайшли глину. Міський голова нас підтримав, знайшов приміщення та фінансування", - розповідає Максим.

Молодий гончар каже, що найважче було знайти якісну не суху глину без зайвих домішок. Доля "посміхнулася" на місці старовинного цегельного заводу в селі Гармаки, де на глибині 10 метрів пощастило знайти потрібний пласт. Потім глину розмочують, відцежують, сушасть, переминають та роблять вироби на гончарному колі. Після глиняний виріб тиждень висушують і закладають у спеціальну піч, де температура сягає 1000 градусів. Якщо заглянути всередину, можна побачити, що гончарні вироби при такій температурі стають яскраво-золотого кольору розпеченого заліза.

Візуально барська кераміка нагадує Косівську, проте особливістю є сам візерунок - на білому фоні намальована пташка на яблуневій гілці, що тримає квітку. Унікальну технологію виготовлення кераміки шукають у згадках, старих архівах, за допомогою кооперації зі спеціалістами, науковцями та археологами. Зараз триває активна робота з поповнення керамічного фонду щоб у майбутньому створити повноцінний музей. Днями відбудеться етнографічна експедиція по селам Барського та Літинського районів у пошуках історичних зразків кераміки.

Читайте також: Муніципальні картки вінничанина ще не отримали близько двох тисяч пільговиків.

Фото: з відкритих джерел