Сучасник спортсменки про зірку світового спорту 1970-х

Довідка: Рябчинська Юлія Петрівна — олімпійська чемпіонка з веслування на байдарці–одиночці ХХ Олімпіади-1972 у Мюнхені (Німеччина), чемпіонка світу-1971 на байдарці–четвірці у Белграді (колишня Югославія). Заслужений майстер спорту. Народилася 21 січня 1947 року у Піщанці (Вінницька обл.).

Історію Вінниці творять люди. За свої успіхи знані вінничани мають гучне ім'я у різних сферах життя. І городяни до Дня міста згадують славетні імена. Серед них, безсумнівно, веслувальниця екстракласу Юлія Рябчинська, яка стрімкіше за інших спортсменів увірвалася у спорт вищих досягнень. Вінничани часто чують про успіхи веслувальників обласної спеціалізованої спортивної школи олімпійського резерву СДЮШОР ім. Ю. Рябчинської з веслування, але не дуже обізнані, особливо молодь, про саму Юлію.

У Вінниці живе людина, що, як–то кажуть, дала «путівку» до веслування знаній спортсменці. Це — В'ячеслав Настюк, директор СДЮШОР.

Кореспондент Vlasno.info звернувся до В'ячеслава Настюка з проханням згадати перед Днем міста про Юлію Рябчинську.

В'ячеслав Настюк, фото Володимира Ковиліна

— В'ячеславе Нікандровичу, ви особисто знали Юлію Бабак (дівоче прізвище Юлії). Можете розповісти, як вона прийшла у веслувальний спорт?

— Вкрай нестандартно. Ми тоді жили по сусідству на Старому місті. Я був студентом 1 курсу Вінницького Педінституту і займався веслуванням на водно–спортивній базі «Динамо» (на протилежному від «Спартаку» березі –авт.). Якось у вихідний день я чергував біля човників. До мне звернулася Юлія і попросила байдарку. Я по-сусідськи не відмовив. І вона почала перший раз у житті веслувати. Проте, як потім з'ясувалося, Юлія на той час практично не вміла плавати. А веслувати їй, зрозуміло, дуже сподобалось. І «пішло – поїхало».
Юлія не сказала про проблему з плаванням і тоді, коли через декілька днів звернулася до тренера Любові Ляховської (перший її тренер) з проханням прийняти у секцію підготовки спортсменів – веслувальників. Теж саме повторилося і тоді, коли її почав тренувати у Вінниці славнозвісний Заслужений тренер Анатолій Іванов. Ось таке у майбутньої спортивної «зірки» було велике бажання займатися саме веслувальним спортом.

Фото: photo.ukrinform.ua

— Юлії все «пробачили» через швидкий і яскравий прогрес?

— Саме так. На своїх перших змаганнях на Кубок Великого Дніпра вона сенсаційно перемогла «всіх і вся», здивувавши і всіх тренерів. І почалася переможна хода Юлії! Вже через рік, у 1968 році, вона стала майстром спорту. Вінниця такого стрімкого стрибка у великий спорт до цього не знала.

— А як Юлія Бабак стала Рябчинською?

— Вона тоді працювала у Вінниці медсестрою. Познайомилась з Олександром Рябчинським, який був студентом Вінницького Медінституту і який був моїм товаришем і теж сусідом. Разом вони і веслували. Невдовзі Юлія і Олександр побралися. І в них народився син Ігор.

Фото: uk.wikipedia.org

— Ви тоді теж займалися веслуванням. Чи пам'ятаєте, як Юлія «працювала» на дистанції?

— В неї був надзвичайно високий темп, більше за 130 гребків за хвилину. Навіть серед чоловіків тоді вкрай рідко зустрічалися веслувальники з такою потужністю і при цьому відповідною технікою. Фахівці почали усвідомлювати, що з'явилася справжня зірка вищих досягнень світового веслувального спорту. І вона своїми результатами швидко це стала підтверджувати. На Олімпіаді Юлія виграла у своєї суперниці аж 4 метри! І не потрібно було ніякого фотофінішу. Як – то кажуть у боксі, перемога за явною перевагою.

— Чемпіонкою світу і Олімпіади Юлія стала вже від Одеси, чи не так?

— Саме так. Тренер Дяченко запропонував в Одесі кращі умови по грошовому забезпеченню, проживанню і тренуванню. Відмічу, Юлія і після своїх гучних перемог охоче приїжджала до Вінниці і тренувалася в нас в акваторії Південного Бугу. Ви тільки уявіть собі, вона долала за одне тренування 40 кілометрів. Для усвідомлення цієї цифри скажу, що на той час жінки зазвичай долали 10-15, а чоловіки — 20 км.

Фото: step.inf.ua

— Життя Юлії Рябчинської трагічно обірвалося через півроку, 13 січня 1973 року на тренуваннях на гірській річці Капарча на Кавказі. Що про це можете сказати?

— Тоді від цієї звістки у багатьох фахівців веслування і вболівальників був справжній шок. В річці була крижана вода. ЇЇ човник перевернувся від бурхливої течії. До олімпійської бази залишалося ходу трохи більше за кілометр. Яким чином її човник перевернувся, так і не було з'ясовано. Як сталася трагедія, ніхто не бачив. Юлію за проханням родичів поховали на кладовищі у Піщанці.

— Пам'ять про Юлію зберігається в вашій СДЮШОР?

— Безсумнівно. По-перше, її ім'ям названо нашу спортшколу. В нас є весло Юлії Рябчинської з автографами найкращих спортсменів веслувального спорту — чемпіонів світу та Олімпіад, зокрема, Шапоренка, Чеченуса, Стеценко, Гопової, Царьова, Віденка, Кобриcева, Кратасюка. Додам також, Федерація веслування України у своєму спортивному календарі встановила щорічні змагання на Кубок України пам'яті Юлії Рябчинської.


Головне фото: sport-history.ru