вінницькі вулиці фото

Сто років тому Вінниця поміняла князя Данила на Малиновського

02 грудня 2015, 10:12

За час свого існування вінницькі вулиці змінили чимало назв

Новини Вінниці | Новости Винницы | ВЛАСНО.info

Сто років тому Вінниця поміняла князя Данила на Малиновського

    Додати коментар


За час свого існування вінницькі вулиці змінили чимало назв. Але дослідники стверджують, що основна мережа вулиць міста сформувалась у ХVII столітті, а сучасні вулиці наслідують її.

Наприклад, центральна вулиця міста — Соборна — цю назву отримала лише у 1996 році. У 44-му вона носила ім'я вождя революції. У 1941 Соборна була Українським проспектом, у 1921 — знову мала ім'я вождя революції, до 1910 року — Поштова вулиця. А у XVII столітті вона була Великою.

До 1910 року у Вінниці існувала вулиця Бульварна, яка пройшла довгу трансформацію у революційні та воєнні роки. Нині вона — вулиця Архітектора Артинова.

Довгу історію перейменування має й одна з історичних вулиць Вінниці: нинішня Володарського. За історію свого існування її називали іменем Івана Богуна, Монастирсько-Благовіщенська (або Маріїнсько-Благовіщенська), Монастирська, а у ХVII столітті її звали Шляхетською. У ході декомунізації вулиці повернуть історичну назву — Монастирська.

Вулиця імені Гліба Успенського досі називалася Спаською, а до початку 1910 року — Малою Лазаретною. Нинішня Грушевського за минуле століття "прихистила" у собі імена Котовського, Котляревського, та навіть Петра Великого, а до того мала скромну назву: Велика Дворянська.

Невелика вулиця Збишка, на якій зараз мирно розташовуються житлові будинки ще у минулому столітті двічі змінювала своє йменування, маючи "балканську" тематику : Хорватська та Сербська. А Князя Ігоря (Князь-Ігорівський провулок) проміняли на Зою Космодем'янську. Тим часом полководця Івана Богуна увіковічнили на тодішній П'ятничанській, а Князя Ростислава "посунули" заради Інтернаціональної, тоді як Індустріальну "стерли" з лиця міста заради Карла Маркса.

Богемську назвали Спартаківською, потім Судацькою, а у 1976 році, як знак дружби із Польщею та заради увіковічнення партнерських стосунків із містом-побратимом Кельце її і дотепер називають Келецькою.

Константиновича була Болгарською, Костянтина Острозького — Мала Соборна-Купецька, Лялі Ратушної — Поперечна, а князя Данила (Князь-Данилівський провулок) "проміняли" на Малиновського.

Вулицю театрала Михайла Кропивницького до цього називали... Комуністичною, а до початку ХХ століття вона була провулком Монастирським, а вулиця Плеханова — Чорногірською.

Найдовша вулиця Вінниці, названа іменем відомого хірурга Миколи Пирогова історично була Браїлівською, а вулиця Свердлова до цієї назви вшановувала Петра Могилу, а у ХVII столітті вона була вулицею Красносельською.

На вулиці Скалецького до 1994 року приживалися і Клара Цеткін, і Марко Вовчок.

Нинішня вулиця 40-річчя Перемоги до 1987 року вшановувала князя Данила Галицького, а вулиця Стахурського — просто Польовою; Тарногородського — Північно-Обвідна (до 1967), Фрунзе — Вокзальною.

Там, де зараз вшановують Шолом-Алейхема, була вулиця Гімназійна, Поліцейська та Ринкова. Вулиця Червоних курсантів була Торговим провулком, а Червоноармійська — Північною алеєю.

Вже зовсім скоро деяким вулицям міста повернуть історично справедливі назви у ході перейменувань. Нагадаємо, цієї п'ятниці у міському палаці мистецтв "Зоря" відбудуться громадські слухання, на яких обговорюватимуть нові назви вулиць.


Під час написання тексту використано працю О. Ковтонюк "Матеріали до історії вулиць Вінниці"

Фото: ukrssr.com.ua

Додати коментар

Захисний код
Оновити
 
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення