У 1998 році було тимчасово припинено роботу міської прокуратури; коли будували приміщення Укрпошти, за свідченнями очевидців, провалився під землю трактор; приблизно у цей же час посеред білого дня провалилося дерево під землю; на початку цього століття ремонті роботи у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї відкрили провалля у підлозі, а влітку 2015-го в історичному центрі Вінниці затріщали стіни житлових будинків, забудовники розкопують ймовірні підземні ходи. Чи не підземні лабіринти, які ніхто не досліджував, пов'язують усі ці події?

Мури постали у XVII столітті завдяки ініціативі монахів-єзуїтів як головна оборонна споруда міста. Пізніше поруч були прибудовані домініканський монастир з костелом.

Цікавий історичний центр Вінниці тим, що поруч були збудовані монастир домініканців, католицький костьол та православний монастир (а такі комплекси можуть мати підземні ходи). Достеменно невідомо, чи закладали вони павутину підземних лабіринтів, але про підземелля Вінниці ходить багато чуток, переказів та легенд. Жодного документу, який би свідчив про те, що історичний центр Вінниці помережаний підземеллями, поки що не віднайдено.

Наприкінці минулого століття існувало чимало легенд, пов'язаних з цим місцем, а таємничі підземелля колишніх монастирів вабили до себе "шукачів скарбів", які часом грабували поховання, що були у підземельних склепіннях.

Зокрема, ось так пише про вінницькі підземелля у книзі "Місто над Бугом" вінницький письменник Анатолій Секретарьов:

"Класична сполука підземного і потойбічного створювала навколо Мурів зловісний і водночас притягальний ореол таємничості, тому це місце часто демонстрували поважним гостям. Ось як, наприклад, описує відвідування Мурів у 1904 році подільським губернатором одна з супроводжуючих його осіб.

"Ми з губернатором спустилися в підземелля, що виявилося напрочуд просторим. Мерехтливе світло смолоскипів, що тримали пожежники (на той час у відремонтованій частині Мурів містилася міська пожежна команда — А.С.), вихоплювало з темряви то розриту шукачами скарбів глиняну підлогу, то порожні ніші стінних камер, де колись спочивали останки вельможних осіб. В бічній кімнаті нашим очам відкрилося зображення людського кістяка в повний зріст. Пальці кістяка стискали держак високо піднесеної коси. Чорна фарба, якою було майстерно виконано це зображення, вже посіріла від часу..."

Залишається питанням без відповіді і провалля у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї , яке виявили кілька років тому під час ремонту. Місцеві історики тоді заговорили про вхід до підземель, однак дозволу на дослідження ніхто не надавав. Віднайдене в музеї підземелля, припускають фахівці, може бути лише частино стародавньої розгалуженої систем підземних ходів, більшість з яких вже втрачені.

Дослідники краю навіт намагалися скласти перелік та карту підземних ходів, однак усе це залишається на рівні гіпотез чи припушень, адже нікому достеменно відомо, як облаштовувалася Вінниця підземна кілька століть тому, архівні документи про це не кажуть нічого також. Однак, можна припустити, що основні маршрути Вінницьких підземель виходили із Мурів:

Хід на острів Фестивальний (де розташовувався другий міський замок)
Хід на Старе місто
Хід до капуцинського монастиря
Хід до православного Вознесенського монастиря (нині кінотеатр "Росія")
Хід до Якушинецької брами міста (початок вулиці Театральної)
Хід на Хлібну вулицю (міські фільварки)
Ходи на території православного і католицького кладовищ міста (сучасний парк ім. Горького, «Універмаг» і прилегла територія за ним).

У газеті "Подільські відомості" від 24 грудня 1998 року розміщено інтерв'ю із вінницьким географом та спелеологом Володимиром Книшем, який також цікавився та професійно досліджував вінницькі катакомби.

– Проникнути у міські катакомби одного разу нам допоміг випадок, – йдеться у матеріалі. – Якось у центрі міста, під час одного з будівництв, щось провалилося під землю. Я одразу ж пішов туди. Дивлячись, як просідає ґрунт — зрозумів, що там є підземелля. Його вже хотіли засипати, але керівники комунальної служби пішли мені на зустріч та дали шанс на короткострокове обстеження місця. Наступного дня я із товаришем потрапив у цей підземний хід та пройшов метрів 150. Далі рухатися було небезпечно, оскільки існувала загроза обвалу. Про ситуацію повідомили місцеву владу. На цьому все.

А ще Володимир Михайлович переконаний: сьогодні під костелом є підземний хід, і не один. Але всі входи у підземелля, нібито, зацементовані бетонними пробками товщиною до шести метрів.

Однак зараз, у ХХІ столітті, складно довести, що майже увесь історичний центр Вінниці стоїть на ...підземеллях, однак на дослідження таємниць підземної Вінниці потрібні кошти, які навряд чи знайдуться у обласному бюджеті. У такій ситуації залишається риторичним питання: чи безпечно у центрі Вінниці будувати торгові центри у формі хмаринки?

Фото Людмили Кліщук, сайту i-vin та Вінницького обласного краєзнавчого музею