Продовжуючи серію публікацій, які присвячені Міжнародному Дню пам'яті жертв Голокосту 27 січня, варто згадати про Шаргород. Це місто впродовж кількох віків мало найчисельнішу єврейську громаду, адже задокументовано, що у 1589 році в місті вже була побудована синагога. Під час повстання козаків під проводом Богдана Хмельницького, Шаргород був захоплений загонами Максима Кривоноса, які в воєнному запалі знищили єврейську громаду. У період турецького панування на Поділлі в Шаргород переселилися євреї з Туреччини.
Цікаво, що на початку XX століття євреям належали всі торговельні заклади міста, лісові склади, друкарня та готелі. У 1939 році єврейське населення Шаргороду складало більшість.
Німецько-румунські війська захопили Шаргород у липні 1941 року, тоді місто було включене до складу румунського регіону - Трансністрія. Тут було влаштовано гетто, населення якого становило близько семи тисяч чоловік.
- В Трансністрії євреїв не труїли газом та не кремували. Там вони помирали від голоду, холоду та тифу. - зазначає дослідник Кор Роос.
Більшість мешканців гетто були депортовані румунським урядом євреї з Бессарабії, Буковини та Румунії. В шаргородському гетто були пекарні, їдальня, аптека, лікарня, дитячий будинок, ремісничий і споживчий кооперативи. Взимку 1941-42 рр. від інфекційних захворювань, в основному від тифу, в гетто померли близько 1400 осіб.
У Шаргороді та поселеннях навколо міста окупаційна влада не проводила масових розстрілів єврейського населення. Це місто було чи не єдиним на окупованих територіях Радянського Союзу, в якому вціліло більшість євреїв. Все ж, окупаційна влада придумувала інші способи знущання:
В Деребчині (село неподалік Шаргороду-авт.) були високі дерева, на яких гніздилися ворони, які своїм карканням заважали німцям та румунам відпочивати. Вони віддали наказ скинути всі гнізда на землю. Але зробити це повинні були не спритні хлопці, а старці-євреї. Саме їх безсилих та безпомічних заставляли вилазити на дерева. - згадує 88-річний Григорій Койфман.
Коли письменник Чарльз Хоффман вперше відвідав Шаргород, він підозрював що єврейська громада тут, як і скрізь в Україні, винищена. Він ходив по місту з місцевим євреєм Григорієм Рейбманом і попросив його показати пам'ятник жертвам фашистських розстрілів. Такі пам'ятники Хоффман бачив у всіх містечках, де бував раніше. У книзі "Червоний штетл" він зазначає: «Всюди тисячі євреїв були знищені. У Шаргороді ж більшість місцевих євреїв вижили. Дійсно, набагато більше євреїв з Шаргорода загинули, воюючи проти Гітлера в лавах Червоної Армії, ніж перебуваючи на окупованій території.»
У 1970-му почалася масова еміграція євреїв Шаргорода. На початку 90-х у місті налічувалося близько 400 постійних жителів євреїв, було створено Товариство єврейської культури. На сьогодні у Шаргороді та інших подібних містечках Вінниччини єврейське минуле стає частиною історії.
Фото http://hiperrealizm.blogspot.com/, http://myshtetl.io.ua/
Додати коментар
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Коментарі Оновити список коментарів
таких гетто в Транснистрии было 90%