17 лютого в історії Вінниччини та України
17 лютого 1664 року відзначається 352 річниця смерті подільського полковника Івана Богуна. У 1651 році відбувалися знамениті бої під Вінницею, де Богун вперше масштабно проявив свої здібності. Здобути перемогу над поляками вдалося тому, що Іван Богун наказав прорубати ополонки у річці Південний Буг та присипати їх соломою та снігом. Поляки провалилися під лід. У Вінниці є вулиця та пам'ятник на честь Івана Богуна.
В 1919 році у Вінниці уряд Української Народної Республіки видав декларацію до держав Антанти та Сполучених Штатів, де показав свою вдячність за допомогу у боротьбі проти більшовизму. Також у декларації були заклики до допомоги у подальшому відновленні державності України.
У 1920 році у Вінниці відбулося засідання членів Червоної Української Галицької армії, де було вирішено її скасувати.
2 роки тому 17 лютого загони самооборони, на кшталт київських, почали з'являтися на Сході України.
Того ж дня на Грушевського знайшли іноземні кулі.
Фото: volynnews.com
Торік, 17 лютого 2015 року ситуація у Дебальцевому погіршується, українські військові несуть великі втрати.
Того ж дня Генпрокуратура України відмовила на запит Грузії про екстрадицію (видача затриманої особи) Михаїла Саакашвілі та Заруба Адеішвілі.
Того ж дня на Вінниччині солдати самі собі відбудовують казарми через те, що місцем дислокації підрозділу стали розкрадені військові будівлі.
Крім того, 17 лютого, святкують День спонтанного вияву доброти.
17 лютого народилися:
1918 року – Володимир Щербицький, український радянський державний діяч. Був секретарем Комуністичної партії України з 1957 по 1961 роки та з 1972 по 1989. З його ім'ям пов'язаний період русифікації українського населення, гоніння на дисидентів. Був ініціатором будівництва низки АЕС (атомна електростанція) на території України, а коли стався вибух на одній з них (Чорнобильській), то намагався це приховати.
1920 року – активіст Василь Порик. Народився у селі Соломинка (нині село Порик Хмільницького району Вінницької області). Під час ІІ світової війни Василя Порика забрали в полон німці, у концтабір Бомон, де він користувався довірою. Вже за рік він став головою міжтабірного комітету підпільних організацій. У 1944 втік від переслідування до Франції, де продовжував вести активну боротьбу, командуючи партизанськими загонами. На батьківщині Порика створено погруддя та музей, а також у містах Вінниця, Київ та Хмельницький є вулиці, названі в честь Василя Порика.
Фото: Вікіпедія
1939 року – історик та краєзнавець Олексій Лойко. 1 вересня 1971 року він переїхав до Вінниці, де став спочатку деканом історичного факультету Вінницького педагогічного інституту (зараз – ВДПУ). Після проголошення незалежності України, Олексій Лойко зайняв посаду завідувача кафедри історії України. Нагороджено почесною грамотою Міністерства освіти України у 1999 році та урядовою медаллю Петра Могили у 2000 році.
1944 року – Володимир Лутовинов, бригадир регулювальників радіоапаратури виробничого об'єднання «Київський радіозавод», депутат Верховної Ради УРСР. Народився Володимир Лутовинов у місті Хмільник Вінницької області, працював там столяром на меблевій фабриці.
1951 року – український художник Олександр Садовський. Народився митець у селі Миронівка Ямпільського району Вінницької області. З 2001 року заслужений художник України.
Не забувайте вітати іменинників – Микиту, Кирила, Георгія, Єгора, Івана, Юрія та Ганну!
Додати коментар
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter