7 березня в історії України та Вінниччини

7 березня 1906 року в м. Могилів-Подільський вийшов перший номер щотижневика «Світова Зірниця», першої україномовної газети на Поділлі, яка видавалася на території області до 1911 р. Видавав її гурток польських поміщиків під проводом Й.А. Волошиновського. У 1906-1907 роках виходив додаток до «Світової Зірниці» під назвою «Читайте, діти», у якому публікувалися дитячі оповідання, вірші, казки, науково-популярні статті, а також тексти молитов українською мовою. Навіть при радянській владі (1920 р.) цей часопис був чи не єдиним земським органом в Україні, що виходив українською мовою.

1919 року у Вінниці відбулася нарада українських соціалістів за участю С.Вікула, І.Мазепи, П.Феденка та Д.Одрини, Н.Петренка, А.Степаненка про війну з більшовиками. З огляду на критичний стан окупаційних військ Антанти на півдні, учасники наради висловились за припинення переговорів з французьким командуванням. Єдиним виходом вони вважали орієнтацію на власні сили.

У 1921 році у Харкові Рада Народних Комісаріатів Української РСР прийняла постанову «Про організацію робочих факультетів». Це були загальноосвітні навчальні заклади для дорослих, щоб підготувати їх до вступу у виші. У 1940-х роках їх відмінили, бо з'явилися вечірні школи, де могли навчатися дорослі.

1932 року надійшла доповідна записка начальника Вінницького обласного відділу ДПУ В. Левоцького секретареві Вінницького обкому КП(б)У М. Алєксєєву про повстанські настрої окремих соціальних груп області. Повідомлялося, що наприкінці лютого в низці районів Вінницької області (Гайсинському, Теплицькому, Уманському, Шепетівському, Одеському, Тираспольському, Зінов'євському) облвідділом ДПУ ліквідовано контрреволюційну повстанську організацію, до складу якої входили «розкуркулені», середняки-твердоздавальники, «ображені активісти», колишні петлюрівці, учні й окремі представники інтелігенції. Організація ставила за мету збройне повалення радянської влади.

1989 року в Чигирині заснували історико-культурний заповідник «Чигирин», до якого увійшли саме місто, м. Суботів та урочище Холодний Яр. До складу заповідника входять 35 археологічних та історичних пам'яток, а також 5 музеїв.

Фото: uateka.com

У 2000 році Україна відправила спеціальні загони миротворців у Косово – спеціальний та кінологічний (єдиний в історії поліцейської справи). І сьогодні українські поліцейські допомагають підтримувати порядок у Косово.

2014 року за ініціативою України скликають позачергове засідання Ради безпеки ООН для обговорення ситуації в Криму.

Того ж дня дії Росії в Криму засудило вже 47 держав, які зазначили, якщо так продовжуватиметься надалі, то Росії позбавлять права голосу в Раді Європи.

Того ж дня підрахували кошти на відбудування згорілого Будинку профспілок у Києві – 100 млн. гривень.

Торік українська діаспора Італії та Іспанії відправили в зону АТО чотири карети швидкої допомоги.

Того ж дня у Вінниці знову відклали слухання у справах печерських суддів Оксани Царевич та Віктора Кицюка. Причиною стало прийдешнє восьме березня.

Того ж дня, вперше за останні кілька місяців, загиблих і поранених серед українських військовослужбовців немає.

У цей день народилися

1856 року – український живописець та фольклорист Порфирій Мартинович. До його творів належать ілюстрації до поеми Івана Котляревського «Енеїда». Відомими є його картини «Казенка», «У волосного пристава» та «Баби печуть хліб»; портрети «Портрет чумака Федора Мигаля» (1877) та «Портрет Олекси Бондаря» (1880). З ініціативи Мартиновича у Краснограді було засновано краєзнавчий музей, який зараз носить його ім'я.

1932 року – український художник та мультиплікатор Володимир Дахно. Режисер-постановник фільмів «Камінь на дорозі», «Як козак щастя шукав», «Енеїда». Також він автор всенародно відомих серіалів «Як козаки куліш варили» , «Як козаки у футбол грали» , «Як козаки наречених визволяли», «Як козаки сіль купували», «Як козаки олімпійцями стали», «Як козаки мушкетерам допомагали», «Як козаки інопланетян зустрічали», «Як козаки на весіллі гуляли» та «Як козаки в хокей грали».

Фото: cossackland.org.ua

1947 року – майстер народного малярства Віктор Наконечний. Народився в селі Клембівці Ямпільського району Вінницької області. Лауреат Шевченківської премії за 2009 рік за серію картин «Краю мій сонячний». Заслужений майстер народно-прикладного мистецтва. Автор 4 тис. полотен.

1955 року – український прозаїк та краєзнавець Михайло Вдовцов. Народився у селі Довжок Ямпільського району Вінницької області. Автор книг прози «Романтичні овиди Кетрос», «Благодать самотності», «Одному жити холодно», «Мої Кетроси», «Зерно з татових черевиків». Написав краєзнавчу розвідку «Бубнівська кераміка». Один з ініціаторів видання та член редколегії літературно-краєзнавчого альманаху «Русалка Дністровая» (2013).

1956 року – фахівець з теорії управління та прикладної математики, професор Анатолій Шиян. З 2001 р. працює у ВНЗ м. Вінниці. З 2007 р. – доцент, а з 2015 р. – професор Вінницького національного технічного університету. Сфера наукових інтересів ученого: економіка, інформаційна безпека, інформаційні технології, біометрична інженерія, різні галузі фізики, політологія, медицина, екологія, соціологія. Має понад 200 публікацій у фахових наукових журналах, а також окремі книги, монографії.

Не забувайте вітати – Володимира, Сергія, Миколу, Віктора, Андрія та Степана!