18 березня в історії України та Вінниччини

У 1913 році за ініціативою галицьких активістів у Львові відбулися перші збори новоствореної організації «Січові стрільці». Ця організація була створена на основі вже існуючих організацій «Січ» та «Сокіл». Отаманом січових стрільців став Володимир Старосольський. Ця організація дуже швидко почала набирати популярності. І вже у 1914 році створили Український Січовий союз (УСС), до якої увійшли кілька організацій, у тому числі й «Січові стрільці». Вважається, що саме січові стрільці були першою спробою створити національну українську армію, яка б захищала інтереси народу.

Січові стрільці, фото: about-ukraine.com


1917 року у Києві за ініціативи Товариства шкільної освіти було відкрито першу українську гімназію. Першим її директором став педагог Петро Холодний. В часи російської імперії українська освіта була заборонена, а після Лютневої революції з'явився шанс для патріотично налаштованих сил створити український заклад. За 1917-1920 роки на теренах України було відкрито 180 україномовних закладів.

У 1919 році до Вінниці вступила Червона армія під час російсько-української війни. Таким чином, Вінницю захопили більшовики, відкинувши сили УНР. Попри те, що Червона армія взяла під контроль Вінницю, у місті та околицях функціонувала потужна підпільна мережа.

1920 року до міста Гайсин (Вінницької області) вступила Київська дивізія армії УНР. Це означало, що українські сили визволили з-під більшовицької окупації ще одне місто Подільської губернії.

У 1933 році надійшла інформація про факти голодної смерті у містах Вінницької області, про масове залишення учнями шкіл та про появу безпритульних дітей на вулицях.

1942 року з міста Козятин (Вінницька область) відправився транспорт до міста Розенберг (Баварія, Німеччина) з цивільними робітниками: 635 чоловіків та 328 жінок. Цих людей вивозили у Німеччину як дешеву робочу силу, деяких з них звільнили після закінчення Другої світової, а дехто залишився у Німеччині дотепер.

У 1944 році війська 1-го і 2-го Українських фронтів, в результаті запеклих боїв, заволоділи важливим залізничним вузлом міста Жмеринка. Крім того, було визволено місто Хмільник, а також райцентр Піщанка, Станіславчик та Шпиків (Вінницької області). Того ж дня німецький каральний загін, відступаючи, спалив 250 дворів села Супрунів Літинського району (Вінницької області) загинуло 23 жителі.

З 2013 року в Україні відзначають День працівника податкової та митної служби України. Свято встановлено указом Президента України Януковича від 11 жовтня 2013 на підтримку ініціативи Міністерства доходів і зборів України. Нове свято встановлене на заміну Дня митної служби України (25 червня) та Дня працівника державної податкової служби України (2 липня).

2014 року 4000 добровольців зголосилися до лав Національної армії, частина з них одразу почали проходити військову підготовку.

Того ж дня у Сімферополі під час захоплення та штурму російські військові вбили військовослужбовця.

Торік почалася хвилю демобілізації, що закінчиться аж 1 травня. Звільняють військових, що пробули вже рів в АТО. За попередніми підрахунками їх має бути 35 тисяч чоловік.

Того ж дня ситуація на Сході залишається стабільною. Один військовослужбовець загинув, а ще п'ятеро отримали поранення.

У цей день народилися:

1885 року – підполковник армії УНР Олександр Недзвецький. Походив він з міста Гайсин (нині Вінницької області). Під час українсько-радянської війни був: командиром кінного куреня «Запорізької Січі» Дієвої армії УНР, командиром окремої кінної сотні 2-ї дивізії «Запорізька Січ», командиром кінного полку ім. І. Мазепи.

1939 року – український живописець, народний художник України (1992) Василь Гурін. Автор творів: „Перша весна"(1966), „Матери ждуть. Роки 1945, 1946..." (1974), „А льон цвіте..." (1977), триптих „Пам'ять" (1985), „Осінь", „Шість червоних гвоздик" (обидва 1988), „Людина із зони" (1991), „Чорне сонце. 1933" (1993), „Низький уклін Вам, мамо" (1994) та „Джерело. Марія Примаченко" (1995).

картина "Зимова поезія", 1998. Автор – Василь Гурін

1943 року – український художник-графік Олексій Янголь. Він тривалий час жив і працював у Вінниці. На вшанування пам'яті художника у школі № 23 у Вінниці відкрито музей. Основні твори: «Жага до життя» (1997), «Дерева помирають стоячи» (1998), «Морська стихія» (1999), «Безмежність Галактики» (2000), «Слідами репресій» (2001).

1947 року – українська поетеса Ніна Гнатюк, що народилася у селі Безводне Ямпільського району Вінницької області. Працювала на журналістській роботі, в Секретаріаті Верховної Ради, вела на Українському радіо радіожурнал «Кобзар». Авторка збірок поезій «Пелюстка грому», «Прощання з березнем», «Посіяла жито», «Час колосіння», «Дякую долі», «Шовковиця», «Поки люблю і вірю», «Поміж небес і трав».

1949 року – український журналіст, письменник та науковець Валерій Марценюк. У 1964 році закінчив восьмирічну школу у селі Витава (тепер місто Гнівань) Тиврівського району Вінницької області. Після демобілізації працював електромеханіком і інженером на підприємствах міста Вінниці, а в 1970 році вступив у Вінницький політехнічний інститут на вечірній факультет за фахом «радіотехніка». Написав кілька книг: «Помста привида», «Трагічна любов отамана Артема», «Пригоди Земного духа», «Вірші та розповіді радіоаматорів України» та інші.

1955 року – український політичний діяч націоналістичного напрямку, публіцист, письменник Анатолій Щербатюк, родом з села Пологи Теплицького району Вінницької області. Засновник релігійного вчення «Теономія». Автор збірки есеїв: «Повернення Пожади» (1994), «Нова теономія» (1997), збірка теологічних текстів «Вітер осяянь» (2000).

Не забувайте вітати – Івана, Миколая та Юрія!