28-річна вінничанка Інга Бабеня, яка народилась зі страшним діагнозом ДЦП, майже не пересувається без ходунків та має проблеми з вимовою. Але попри недугу жінка створила власний інтернет-магазин та долучає до роботи працівників з фізичними вадами. Без грошей, з вадами вимови та ДЦП – Інга змогла стати магістром психології.

– Із самого дитинства я вважала себе такою, як і всі, намагалася багато спілкуватися, завжди бути в колективі. Мої батьки навчили мене, що моя хвороба – це особливість, певна «родзинка», яка виділяє мене серед інших. Досить добре закінчила школу, постійно на рівні зі всіма вивчала всі, навіть найскладніші предмети. Не любила й не люблю, коли мені в чомусь потурають, полегшують завдання в порівнянні з іншими. Після випуску дуже хотіла навчатись, але, на жаль, на державне замовлення в університет пройти не могла, тому вступила до приватного вишу на факультет «Психологія». Неодноразово просила в депутатів якоїсь допомоги, але мені кожного разу відмовляли, тому на кожен новий навчальний рік кошти шукала сама. Було дуже важко, але я все ж вивчилась. Отримала ступінь магістра психології з відзнакою. Хотіла вступати до аспірантури, але коштів не було, тому не склалося, – розповідає Інга Бабеня.

Дівчина дуже хотіла працювати за спеціальністю, мріяла допомагати людям, які мають інвалідність. Але через погану вимову та проблеми з пересуванням, її ніхто не хотів брати на роботу.

На роботу брати ніхто не хотів, тож вигадали з другом власну справу

– Понад два роки я постійно відвідувала різні співбесіди й отримувала відмови, поки в моїй голові не визріла ідея створити щось власне. Відкрити якесь власне підприємство, де б можна було людей з фізичними вадами забезпечити роботою. Поділилася своєю ідеєю з другом дитинства Георгієм, який також страждає проблемами опорно-рухового апарату. Він запропонував створити маленьку друкарню, де б могли працювати люди на візочках. Ми розробили бізнес-план, навіть подавали його на конкурси, але людей, які б могли вкласти в нього стартовий капітал, ми так і не знайшли, – каже Інга. – Тоді ми вирішили, що самостійно будемо заробляти гроші на підняття проекту, і так дійшли до створення інтернет-магазину.

В інтернет-магазині Інги та Георгія знайшли роботу ще десять людей з інвалідністю

Інга знайшла магазини, які погодились на співпрацю, знайшла добросовісних постачальників. На сайті інтернет-магазину працює десять людей з фізичними вадами. Усі працівники домовились, що отримані прибутки відкладатимуть на створення друкарні, в якій зможуть працювати люди на візках.

– Потроху магазин почав функціонувати, його рубрики почали заповнюватись гаджетами, технікою та ноутбуками. Більше того, ми створили «допомогу клієнту», коли покупець пише в повідомлення, що він приблизно хоче придбати, а ми самостійно підшуковуємо йому модель з такими параметрами, – говорить дівчина. – У кожної людини має бути мрія, яка повинна стати ціллю. Моя мрія – це друкарня, в якій зможуть комфортно працювати люди з фізичними вадами. Я йду до неї кожного дня, прокидаючись й починаючи роботу на сайті.

Фото надане Інгою Бабенею