Усе менше молодих спеціалістів йдуть працювати комбайнерами, трактористами та механізаторами, адже ця праця нелегка та й потребує повної самовіддачі. Та є спеціалісти, які протягом усього життя віддано працюють на рідній землі. Серед таких і комбайнер Сергій Абрамов, який уже понад 23 роки, не пропускаючи жодних жнив, працює за кермом комбайна. За своє життя чоловік наїздився й на радянських «Нивах», і на сучасніших «Славутичах».

– Любов до великої техніки в мене «в крові»: дід був танкістом, батько все життя проробив на тракторі. Коли був підлітком, завжди ходив у колгосп до батька на роботу й допомагав йому лагодити техніку. До армії сам встиг наїздитись на тракторах і вантажних машинах. Закінчив технікум за спеціальністю «Машиніст легкових і вантажних автомобілів та крановик» і пішов працювати в колгосп, – розповідає Сергій Абрамов. – Дуже люблю саме великі машини, навіть колись мріяв стати далекобійником, але доля вирішила по-іншому.


У 20 років чоловік вперше сам сів за кермо комбайна.

– Тоді вони були далеко не такі, як сучасні. Машина, яка розпікалася на сонці, здавалась дуже великою. У той час я зрозумів, що комбайн – це той самий музичний інструмент, вібрації якого необхідно навчитися слухати. Попри спеку, закриваю кабіну й починаю слухати, як він працює. За стільки років так наловчився його відчувати, що коли сиджу в кабіні, майже й не дивлюсь за приборами. Як тільки щось не так, відразу орієнтуюсь ще до того, як на екрані щось запищить. Зупиняюсь, дивлюсь, що не так, і продовжую роботу. Все-таки досвід дуже важливий, адже поле не все рівне й кожна інша рослинна культура вимагає особливого підходу. Якщо комбайнер не навчиться відчувати техніку, ножі будуть часто застрягати, ламатися, робота буде стояти, – пояснює Сергій. – Зараз дуже важко знайти гарних комбайнерів, люди не хочуть іти ними працювати через стереотипи 90-х років. Коли я сів за комбайна, з мене в селі всі дівки сміялись, адже тоді вважали, якщо робиш біля землі, то життя гарного з тобою не буде.

На полі вже треба бути о 6-й ранку, до цього треба встигнути комбайн оглянути, заправити й за необхідності змастити деталі. Часто доводиться працювати вночі.

– Якщо синоптики передають затяжні дощі, то ми молотимо майже добу: а то й дві. Передрімали кілька годин – і знову за роботу. Та для мене це не в новину, пам'ятаю, як дуже хотів купити власну хату й усі жнива молотив майже без сну. Машиніст у комбайні спить, а я під зоряним небом молочу зерно й тільки буджу його, коли його треба на тік відвозити. Попрацював тоді дуже важко, але за три тижні намолотив три тисячі тонн зерна й купив хату. У той час на полі працювало чотири комбайни, цікавим було те, що в ті жнива я намолотив більше ніж вони разом взяті, – згадує Абрамов.

Робота комбайнера не лише важка, а й небезпечна, адже від сильної спеки водій може знепритомніти, а не зовсім нові комбайни можуть і загорітись. Також у непідготовленої людини можуть виникнути проблеми зі слухом.


– Працюю я не один день, тому надивився за своє життя всякого. Пам'ятаю, як колись у мене на полі загорілась кабіна. Дуже страшно тоді було, але під рукою був вогнегасник, вчасно збіглись водії, і пожежу встигли швидко припинити. Ще була історія, коли почався дощ, я відкрив кабіну, щоб трішки провітрити, а блискавка вдарила поруч. Мене наче хто оглушив, я втратив свідомість і всі прибори перестали працювати. Та, дякувати Богу, лишився живим. Бували на моїй пам'яті й смертельні випадки: років 17 тому молодого хлопця з необережності затягнуло в комбайн і змолотило ноги. Від отриманого шоку хлопець помер в лікарні, – говорить Сергій. – Сучасні комбайни, звісно, набагато кращі й менш небезпечні. Водночас вони дуже комфортні саме для водія: над головою висить кондиціонер, кабіна зроблена з такого металу, що не відразу перегрівається, є окреме місце для помічника Лише колись, коли тільки сів за новий комбайн, то вухо застудив.

Сергій працював і в колгоспі, і з багатьма підприємцями. Переважно вдала робота комбайнера залежить від того, наскільки добре підприємець відноситься до працівників та транспорту. Той, хто не економить на запчастинах і не гребує порадами працівників, завжди швидко отримує гарний врожай.

– Середня урожайність зерна – 50-60 центнерів з гектара. Цей рік не є особливим – урожайність стала. Правда, кілька років тому був справжній сплеск і в фермера намолотили на полі понад 100 центнерів з гектара. Але більше таких випадків не пригадаю, – каже комбайнер.

Чоловік має двох всиновлених дітей та двох рідних. Усі вони дуже люблять час від часу залізти й покермувати комбайном. З дитинства його молодший син усі жнива був весь у пилюці, але від тата не відходив. Сидячи в кабіні, я не могла втратити можливість самій покермувати комбайном й самотужки змолотила кілька метрів поля. Цим самим на собі випробувала, наскільки важка та виснажлива це робота.


Фото та відео Мирослави Слободянюк