Тетяна Копакинська фото

14-річна дівчинка з діагнозом ДЦП вишиває ікони та сорочки

23 серпня 2017, 13:30

Тетяна Копакинська попри важку форму дитячого церебрального паралічу (ДЦП), намагається жити повним життям

Новини Вінниці | Новости Винницы | ВЛАСНО.info

14-річна дівчинка з діагнозом ДЦП вишиває ікони та сорочки

    Додати коментар


Тетяна Копакинська із села Качківка, що на Ямпільщині, попри важку форму дитячого церебрального паралічу (ДЦП), намагається жити повним життям і навіть морально підтримує батьків та друзів у важкі моменти. Дівчина багато читає й обожнює вишивати, за зиму власноруч вишила хрестиком сорочку. Ми поспілкувалися з мамою дівчинки Людмилою Васільєвою.

– Таня народилась у мене семимісячною й дуже довго майже зовсім не набирала ваги. Знаєте, така в пелюшці маленька була, наче лялечка. У районі говорили, що то вона не росте, бо недоношена. Коли в рік відвезли її в обласну лікарню — там поставили нам діагноз ДЦП. У нас ніколи не було особливо великих грошей, тому це прозвучало для родини наче вирок. Та нас з чоловіком дуже радувало те, що вона росла дуже активною та кмітливою. Потрошки брали її за рученята й ставили на ніжки, лікували, але права ніжка й ручка в неї майже не слухаються. З часом ми побачили її тягу до навчання. На жаль, вона не може ходити без сторонньої допомоги, тому ми почали шукати альтернативу. У школі нам розповіли, що вона може навчатися й удома, лише необхідно написати заяву й вчителька приходитиме до нас. Такий варіант для нас був рятувальним: з другого по дев'ятий клас до нас ходила вчителька, яка займалась з Танюшою, – розповідає мати хворої дівчинки.

Тетянка отримала атестат про закінчення дев'яти класів навчання й не захотіла навчатися далі через те, що хоче більше займатися вишиванням і розвивати талант.

– Навчатися я дуже любила, найбільше серед усіх предметів подобалась література, особливо поезія Лесі Українки, та історія. На свята мені мама завжди дарує щось із художньої літератури. До навчання завжди ставилась дуже відповідально, бо любила вчитися. Але в старших класах важчі предмети, і я побоялась, що не потягну їх. Тому й вирішила більше займатись своїм хобі – вишиванням. У 11 років по програмі в нас були уроки трудового навчання й моя вчителька почала мене вчити вишивати. Вона приносила мені багато матеріалів і журнали з великими, яскравими малюнками, – каже дівчинка.
Тетяна Копакинська фото

Сьогодні в Тетянки є понад 50 вишитих бісером картин.

– Завжди мріяла про вишиванку, але вона дуже дорого коштувала, тому вирішила повчитися, і вишити її самотужки, – говорить Таня. – У мене немає імунітету до холоду, тому, зазвичай, усю морозну пору року я проводжу в хаті. Минулої зими на канікулах, аби чимось себе зайняти, вирішила сама собі її вишити. Мені мама підстелила під грубкою, я сперлась на неї й серйозно взялася за роботу. Поставила перед собою журнал з візерунками й крок за кроком творила. Десь за три місяці сорочка була вишита. Рідні й сусіди не могли нею намилуватися.

Попри складність у пересуванні, Тетянка завжди бере участь у районних конкурсах та фестивалях, має багато дипломів та грамот. Щоправда, завжди складно доїхати, адже власного авта сім'я дівчинки не має, тому вони постійно змушені наймати когось із сусідів, а це тягне за собою немалі витрати.

– Дуже люблю нові знайомства й багато спілкуватися, часто на виставках і фестивалях роздаровую свої картини людям. Хочу, аби в кожного, кому вони сподобались, вдома висіла частинка добра, яким наповнені мої роботи. Тому їх вдома багато не буває, – каже юна майстриня. – Наразі я дуже мрію про свою власну виставку в районному музеї, але для цього треба мати багато робіт, тому я інтенсивно працюю над поповненням своєї колекції.

Попри всі важкі удари долі, дівчинка неймовірно світла та добра, дуже любить своїх батьків, вчителів, завжди підбадьорює їх. Хворою чи обділеною чимось дівчинка себе не вважає, натомість дуже сильно переймається здоров'ям інших дітей.

– Я можу самостійно одягнутися, розчесатися, доглянути за собою й навіть чимось допомогти мамі. Хоча й без сторонньої допомоги не обходжуся, але є дітки, які не можуть цього всього, і мені їх дуже шкода, – додає Таня.

Фото надані Людмилою Васільєвою

Додати коментар

Захисний код
Оновити
 
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення