Знаєш про факти корупції - телефонуй (0432) 69-49-81

«Бойових втрат було мало, більше скосили хвороби» – вінницький військовий медик

Рятував не лише військовослужбовців, а й цивільних мешканців прифронтових містечок, довго не казав дружині, що його мобілізували. Коли повернувся із війни знов приступив до "мирної" медицини, ставши заступником головного лікаря із медичного обслуговування населення Немирівського міського центру первинної медико-санітарної допомоги. Сьогодні Vlasno.info знайомить читачів із вже демобілізованим командиром медичної роти 56-ої окремої мотопіхтної бригади Володимиром Гусляковим із Брацлава.

Сформований із нуля підрозділ

Після закінчення школи поступив у вінницький медичний інститут, який закінчив у 1989 році. Пройшов інтернатуру за хірургічним профілем. Із 2000-го Володимир Гусляков очолював Брацлавську поліклініку, а після реформи сімейної медицини у 2012 році — завідувач Брацлавської амбулаторії.

У 2014 році розпочалася збройна агресія на Сході України — під час четвертої хвилі мобілізації у званні капітана медичної служби мешканця Брацлава мобілізували. На той час він був капітаном медичної служби.

Командування тоді вирішило сформувати новий підрозділ для участі і в антитерористичній операції, і загалом для нарощування «військових м'язів» країни. Відтак створили 56-ту окрему мотопіхотну бригаду. У її складі, як годиться у будь-якому підрозділі, мала би бути і медична рота. Її очолив Володимир Гусляков. У підпорядкуванні новоспеченого командира були 16 військовослужбовців-медиків з усієї країни.

– Бригада формувалася із нуля, на момент створення вона була голою у прямому значенні цього слова. У мене була із собою лише сумка через плече та палатка – і все. Так формувалася медична рота, – пригадує пан Володимир.
Володимир Гусляков фото

Медиків на Приморському напрямку бракувало

У травні 2015 року підрозділ зайшов у зону проведення антитерористичної операції, ділянка їхньої відповідальності – Приморський напрямок поблизу Маріуполя.

У кожному батальйоні мав бути свій медичний пункт, у який звертаються військові у разі хвороби тощо. Медики підрозділу надають першу лікарську допомогу, можуть робити операції, готувати хворого до евакуації у шпиталь, який міг розташовуватися за 50-60 кілометрів від місця дислокації тощо.

– Наша медична рота вже мала трохи техніки: три перев'язочні, дев'ять машин легкових УАЗиків тощо — все мобілізоване із народного господарства, - розповідає Володимир Гусляков. - Від армії важко було щось добитися: частіше допомагали волонтери, а Збройні сили, натомість, чітко та методично поставляли пальне. Його було вдосталь. А от гуму чи запчастини треба було самотужки шукати. Двигун до УАЗика, скажімо, ми з хлопцями скинулися із зарплати, та самі купували й міняли.

Бригада займала більше 30 кілометрів уздовж лінії фронту: підрозділ розташовувався приблизно біля Сартани, Талаківки, Гнутового, Павлополя й інших населених пунктів.

– Медична рота – це як маленький госпіталь на колесах, тому всю цю ділянку обслуговувала наша медична служба. Мені, як командиру медичної роти, катастрофічно не вистачало фельдшерів та медсестер. Було 28 вакансій, – розповідає медик.

Допомагали не лише військовим, а й цивільним мешканцям

Підрозділ стояв у кількох населених пунктах, тому цивільні мешканці також зверталися за допомогою до медиків-військових. Бо ж зручніше було звернутися до військових, які стояли у населеному пункті, аніж їхати у районну лікарню за кількадесят кілометрів.

Не гребували допомогою лікарів у камуфляжі й тамтешні лікувальні заклади.
Володимир Гусляков фото

– Ми нашого стоматолога відправляли у лікарню у Волноваху, бо там не було лікаря. Він їздив туди та вів прийом цивільних мешканців. І цивільних обстежували, і діток, і бабусі приходили тиск міряти, прокапатися тощо. Одна бабця прийшла просто у медичну частину, бо почула десь, що там лікарі були. Ми їй порадили, як лікуватися. Хто довіряв – той і ходив, – розповідає пан Гусляков.

Відтак, розповідає пан Володимир, мирні мешканці на лінії розмежування до української армії ставилися по-дружньому, хоча, зауважує, люди різні є. А ще пригадує випадок, як силовиків та місцевих мешканців об'єднала... духовність.

– Нам сказали, що в одному із сіл буде насторожене ставлення до військових. А у нас у підрозділі був капелан із Житомирської області. Ми у цьому ж селі облаштували невеличку імпровізовану капличку із усіма атрибутами. У червні була Трійця, капелан обійшов село і сказав, що буде служба та запросив місцевих. Півсотні людей прийшло, хоча не очікували стільки. А на Покрову у жовтні 2015-го вже співав навіть місцевий хор.

"Цивільні хвороби" та "зелений змій" в українському війську

Боролися військові медики і з так званими «цивільними хворобами», адже було чимало, розповідає пан Володимир, військовослужбовців, які прийшли служити у підрозділ вже із надто відмінним станом здоров'я.

– Доводилося займатися всім: гіпертонія, виразки, гепатити, хвороби серця тощо. Бойових втрат було мало, набагато більше скосили хвороби. Траплялися і туберкульоз, і онкологія. Скажімо, прислали нам молоде поповнення, заходить до мене один пацан – і кашляє. Я його послухав та відправив у госпіталь на рентген, виявилося, що туберкульоз. Відправили хлопця на лікування. Схоже на те, що військовий комісаріат просто виконував план та не звернув увагу на здоров'я хлопця під час військово-лікарської комісії.

Та рятували життя і під час банального алкогольного сп'яніння. Були випадки, що просто відправляли на гауптвахту та відраховували певну суму коштів із заробітної плати, а траплялося і таке, що треба було медикам втручатися, аби «зелений змій» повністю не заволодів військовим.

– Буває, дивлюся на нього, а він вже так довго із запою не виходить, що його аж трясе, аж сірий на обличчі, то кажу, що пора – лягає, внутрішньовенно вводили глюкозу, різні розчини, вітаміни абощо.
Володимир Гусляков фото

Побутові травми на війні забирали більше життів, аніж війна

Про втрати бойові та небойові військовий медик говорить, розмежовуючи ці два поняття та зауважує: небойових втрат за час його служби було більше.

– Траплялися банальні випадки: починаючи від аварій, суїцидів та завершуючи смертю внаслідок випитого алкоголю. Смертей від зброї було набагато менше — життів набагато більше забирав побутовий травматизм. 

Чи, скажімо, пан Володимир пригадує випадок, коли бронетранспортер із екіпажем їхав та підірвався: один загинув, два – "важких", ще семеро — у стабільному стані. Причини підриву невідомі. 

"Сюрпризи" новорічної ночі

Військовослужбовцям у зоні проведення АТО доводиться, часом, виконувати свій обов'язок, забуваючи про свята. Так було і в новорічну ніч, коли проводили 2015-ий та зустрічали 2016-ий рік.

– О другій годині ночі нам подзвонили, що солдат не прокинувся на взводно-опорному пункті. Знайшли мертвим уві сні. Ще через годину було кульове поранення на мосту в Талаківці. Стояла охорона, і звідкись прилетіла куля під бронежилет бійцеві. Йому ми життя врятували, - розповідає Володимир про робочі моменти, коли рахунок іде на секунди, а на кону – врятоване людське життя.

Повернення до родини

Після майже року у зоні проведення антитерористичної операції, у її розпал, медик каже, що важкувато було поєднувати військові закони та устави із клятвою Гіппократа, але справився та намагався лише поліпшити роботу медичної роти у складі підрозділу.

Але найважче, каже, було без родини: у рідному Брацлаві на Вінниччині його чекали двоє синів, малолітня донечка та дружина Світлана, якій не сказав, що йде у військо – дізналася про те, що чоловік пішов захищати Батьківщину аж коли йому видали військову форму.
Володимир Гусляков фото
Володимир Гусляков фото

Повернувся додому напередодні Великодня 2016 року. А їхав він із протилежного краю країни у кузові вантажного бусика із вінницькими волонтерами: із транспортом із зони АТО в центральну Україну напередодні свят було сутужно, тому й виручили земляки. Поріг дому майор медичної служби Володимир Гусляков переступив о четвертій ранку одного весняного світанку після 15 місяців у війську.

Фото надані Володимиром Гусляковим


    10 жовт. 2017 Print


Розкажи друзям:

Додати коментар

Для того щоб залишити коментар використовуючи акаунт вашої соціальної мережі, клікніть по потрібній вам соціальній мережі.

             

Захисний код
Оновити

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

ОСТАННІ НОВИНИ

 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Читай нас

 

Підписатися на Vlasno.info

 

Отримайте безкоштовні поради!

  • Головні новини Вінниці
  • Бізнес новини регіону
  • Афіши, оголошення та ін.

Наші контакти

  

Театральна 14, Вінниця
T: (0432) 69-49-81
Т: (093) 83-70-115
Т: (097) 76-98-568