Сьогодні минуло 10 років з дня смерті відомого вінницького письменника Василя Рудого. Помер чоловік 14 вересня 2008 року. Якби важка хвороба не забрала його життя, то цьогоріч йому було б 79, повідомляє Vlasno.info.
Василь Михайлович Рудий, також відомий під псевдонімом Відун Рувит, народився 24 січня 1939 року в селі Борщі Барського району Вінницької області. Він освоїв чимало професій (механізатор, машинобудівельник, моторист на підводному човні, вчитель, журналіст, історик, брав участь у освоєнні цілини, служив на флоті, працював на лісорозробках півночі та на шахтах Донбасу). Проте закарбувався земляк у пам'яті багатьох, як письменник. Саме в цьому ремеслі чоловік добився найбільшого успіху та визнання.
Василь Михайлович був учасником Спілки письменників України, літературно-художнього об'єднання «Гроно Надбужжя», а також головним редактором газети Народного Руху України «Побожжя». Нагороджений однією із найвизначніших відзнак – орденом «За Заслуги» 3-го ступеню за розбудову Української Державності. Письменник був різносторонньою людиною. Також займався громадсько-політичною діяльністю та очолював Тиврівську районну організацію Народного Руху України і районну організацію дослідників Голодомору і політичних репресій «Меморіал».
— Василь Рудий був справжнім українцем, патріотом. Його життя ще змалечку було дуже складним. Адже він переніс і голод, і холод, а головне – не мав ніяких статків, тому бідував. Ще в дитинстві цей подільський хлопчик Василь ставив собі за мету здобути освіту. Потім став журналістом, а згодом і письменником, — розповідає "рухівець" та товариш письменника Сергій Свитко.
Однією із найголовніших місій письменника було розповсюдження інформації щодо правдивої історії і древньої віри українського народу. Наразі творчістю Василя Михайловича особливо зацікавлені історики та люди, які цікавляться альтернативними версіями історії України.
— Мені пощастило з ним познайомитись. Сталось це наприкінці 90-х років. Проте спілкуватись ми почали, коли він повернувся до Народного Руху України. Він завжди чесно та професійно виконував свою роботу. Пам'ятаю його як порядну, скромну та добру людину, — продовжує Сергій Михайлович.
Найбільш відомі видання, які письменник залишив у спадщину українському, це трилогія – «Роде наш красний» (2007 р.), «Око Роду» (2008 р.) та «Містифікація Тисячоліть» (2008 р.). Саме це було останнім, що він написав перед смертю, борючись зі своєю хворобою.
Читайте також: Відійшов у вічність письменник Іван Драч.
Фото: spadok.org.ua
Додати коментар
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter