Студентка Донецького національного університету ім. В. Стуса Діана Цимбал 11 місяців проживала в Китаї, вивчаючи іноземні мови та час від часу працювала моделлю для популярного китайського сайту. Дівчина розповіла, що у Вінниці їй стало нудно, а тому вирішила все ж не втрачати можливості поїхати в азійську країну. Кореспондентка Vlasno.info за дві години спілкування дізналася чимало цікавих фактів про китайців.

У січні 2019 року сестра Діани Саша запропонувала їй подати заявку на навчання до китайського університету, де вона зможе вивчати мови та пожити в іншій країні пів року. Саме в цей час дівчина мріяла щось змінити в житті тому, що сіра буденність її почала поглинати.

– Моя сестра проживає і навчається в китайському університеті. Саме вона мені підказала, куди я можу вступити та що для цього потрібно – написати вступні іспити з англійської та китайської мов. Китайську я трішки вчила, англійську знала на середньому рівні. Тоді я подала заявку, виконала завдання й почала чекати дива. Згодом лист з універа я отримала на пошті. У ньому йшлося про те, що я зарахована і я можу приїжджати. В лютому 2019 році я полетіла, – розповідає захоплено Діана Цимбал.

У Вінниці дівчина навчається в Донецькому університеті ім. В. Стуса на спеціальності журналістика. До поїздки Діана закінчувала третій курс. За кілька днів до поїздки закрила зимову сесію, а літню мала закрити тоді, коли приїде, але плани неочікувано змінилися.

– В університеті я оформила індивідуальний графік: будучи у Китаї комунікувала із викладачами за допомогою відеозв'язку у вайбері та інстаграмі. У мене не було таких коштів на переліт, тому певну суму грошей мені позичила сестра. Згодом я її все віддала. Спочатку хотіла на пів року їхати, але це так затягнуло, що я вирішила залишитися ще на деякий час. Я та людина, яка ставить собі цілі і їх здійснює. Спочатку я думаю: навіщо мені ця ціль, а тоді намагаюся втілити її в життя, – зізнається студентка.

Під час навчання Діана працювала. За своє 21-річне життя вона себе спробувала у п'яти професіях. І на жодній із них вирішила не зупинятися, а йти далі. Дівчина зауважила: "Хіба не час ризикнути?". Посміхаючись, студентка пригадала, як вперше опинилася у китайському місті Цзинань:

– Коли я тільки приїхала, у мене все було, як в тумані. Я не розуміла, чому я там, хто ці люди, які виглядають по-іншому, говорять не так, як ти. Коли я вийшла з літака в Борисполі, я сказала: "Боже, які красиві люди". У нас справді красива нація, – оглядаючись навколо на вінничан, каже Діана. Згодом продовжує розповідь: – Місто, де я проживала – прекрасне. Тиждень жила у сестри, а потім знайшла собі квартиру. У китайських вишах слідкують за успішністю студентів, тому пропускати пари не можна і потрібно вчасно робити всі завдання. Паралельно ввечері я готувала завдання для українського університету. Спала по три-чотири години. В дорозі часто читала українські твори на іспит. Ввечері іноді могла підробляти.

Час від часу у дівчини були фотосесії для китайського онлайн-магазину "Тао бао". Для нього, зазвичай, обирають моделей слов'янської зовнішності. Діана розповіла, що у Китаї є запит на рекламу китайських товарів – від аксесуарів до предметів побуту. Час від часу агенти з реклами їй пропонували роботу, якщо у неї був час – вона погоджувалася.

– Навіть йдучи вулицею, до мене міг підійти агент і запропонувати роботу. Іноді просили сфотографуватися, тому що вони люблять слов'янську зовнішність. Це небезпечно, тому що це могла бути нелегальна робота і мене могли б за це депортувати. Завдяки цим фотосесіям мені вистачало на життя та на харчування. Після фотосесій бувало, що мені дарували товар, який я рекламувала. Я їхала із валізою, яка має вагу 25 кілограмів, а приїхала зі 100, – потираючи сережки відповідає Діана.

Коли зовнішність студентки для фотосесії оцінили, вона не мала права її змінювати:

– Якщо мене побачили отак, то я мала так прийти. Брови не фарбувати, вії не підрізати, не худнути, волосся не підстригати та не фарбувати. Більшість студентів у Китаї так підробляє, але про це не люблять розказувати.

Про Китай дівчина багато дізналася. Зізналася, що перед від'їздом в інтернеті прочитала чимало інформацію про країну, але з'ясувалося, що то були міфи:

– Прочитала, що китайці не люблять білий колір – це не правда. Не раз бачила їх у білих речах. Що я помітила – це те, що вони живуть спокійним життям. Мені сподобався Китай, його ритм життя, у Вінниці тихо та спокійно, а там все вирує, події швидко розвиваються. Я дуже хочу привезти всю розвинуту економіку в Україну, тому що ми цього заслуговуємо, – трішки замислившись, Діана додає: – Китайці живуть набагато простіше, вони не думають про те, що про них подумають інші, що одягнути, вони люблять позіхати не прикриваючись, колупатися у носі. Якось я їхала в таксі, де водій просто їдучи брився. Ще вони люблять виходити в місто у піжамі з патчами на обличчі. Ніхто не намагається чимось виділитися. Молодь, звичайно, стильно одягається. Якось в кафе бачила бабусю в рожевому костюмі з котиками та з таким же обручем. Так у нас одягаються лише діти. Вона була дуже щасливою.

У китайців інші продукти харчування. Знайти на прилавках українське неможливо. Звикнути до їхньої їжі Діана не змогла. Часто могла не їсти, а тому схудла на п'ять кілограмів.

– Як тільки прокидалася – хотіла поїсти справжнього м'яса. Я бачила наші пельмені, але вони в них не смачні. Там все солодке, майонезу немає, потрібно самій робити. Молоко водяне. В окремих приватних магазинах все ж можна знайти молочні чи м'ясні продукти, але їх швидко розбирали. Друзі скидали контакти людей, які продавали щось схоже до українського і я з ними зв'язувалась. Мене врятувало те, що я люблю гостру їжу, а то б я голодувала. Коли приїхала додому й спробувала шаурму – мене знудило, – каже студентка.

Діана зізналася, що якщо буде знову можливість відвідати Китай – вона її не втратить. Зараз планує закінчити університет у Вінниці, а влітку переїхати у Київ.

– Все це я зробила завдяки підтримці родини тому, що саме батьки вчили мене ніколи не опускати руки. Наразі, я б хотіла попрацювати за кордоном в медіа, поїхати у європейські міста. Але в майбутньому хочу жити в Україні, тому що це моя Батьківщина і мені тут добре, – із легкою посмішкою на обличчі зізнається Діана Цимбал.

Читайте також: Вінничанин дізнався про існування понад трьох десятків родичів у 73 роки.

Фото: Наталя Притуляк, надані Діаною Цимбал